8 клас

5 квітня 2023 р. відзначаємо 323 річницю прийняття 

Пилипом Орликом "Пактів і Конституцій прав і вольностей Війська Запорозького"

   Народився Пилип Орлик 11 жовтня 1672 року на території Білорусії. Рід Орликів походить із старої чеської фамілії. Мати ймовірно була українкою і привила синові любов до рідної землі.

   Початки освіти  П. Орлик здобув у єзуїтській школі у Литві. Пізніше вступив у Києво-Могилянську академію, яку закінчив 1694 року. 1698 року посів посаду кафедрального писаря у Київській митрополії.  На освіченого молодого інтелігента звернув увагу гетьман Іван Мазепа. 1702 року народився син Орлика - Григір, хрещеним батьком якого був Мазепа. 1707 року Орлик стає генеральним писарем Війська Запорозького, одним з найближчих помічників Івана Мазепи.  Під час подій 1708 – 1709 років і поразки шведсько-українських військ під Полтавою Орлик залишився на боці Мазепи і разом з ним відступає до Бендер.

   Після смерті Мазепи, коли постало питання про вибір нового гетьмана на противагу Іванові Скоропадському, поставленому на Україні Петром I, вибір упав на П.Орлика, якого обрали гетьманом 5 квітня 1710 року. У день виборів підписав з козаками договір -  «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького»(Конституція).

   Перебуваючи до кінця життя в еміграції, Пилип Орлик уклав союзні договори зі Швецією (1710), Кримським ханством (1711, 1712), вступав у переговори з Туреччиною, намагаючись схилити ці країни до війни з Московською державою з метою визволення України. 1711 року разом з кошовим Гордієнком здійснив військовий похід запорожців та союзних татарських військ на Правобережну Україну, але через зраду татар відступив до Бендер. З 1714 року, після того, як Орликові не вдалося реалізувати свої плани визволення України, він разом з сином Григором Орликом  впродовж 30 років переїжджає з країни в країну( Швеція, Австрія,  Чехія, Греція), намагаючись знайти союзників у боротьбі за Українську державу. Помер П. Орлик 24 травня 1742 року в Яссах у Молдавії.

   Високоосвічений, з тонким розумом, палкий і свідомий патріот і борець за незалежну Україну, Пилип Орлик виділявся у тогочасному середовищі української козацької старшини. Шведський історик Єнсен називав    П. Орлика «Дон Кіхотом омріяного образом» за те, що не відступив від своєї мрії – вільної української землі. Робив одчайдушні спроби умовити уряди Швеції, Німеччини, Польщі, Франції, Туреччини на спільну боротьбу з царем. Орлик активно листувався з монархами та іншими високими зверхниками цих держав, порушував українську проблему на різних приватних та офіційних зустрічах. Він намагався скористатися будь-якою можливістю, щоб зацікавити європейські держави вирішенням долі України. Ніхто більше за Пилипа Орлика не зробив у той час, аби українське питання стало часткою загальноєвропейської політики першої половини ХVIII століття. Справу батька продовжував Григір, який став маршалом французької армії, героєм Франції. Ймавірно на його честь було забудовано аеропорт "Орлі".

Питання, що виносяться на гімназійну сесію 

з історії України (8 клас) 2021-2022 н.р.

1. Статус українських земель у складі Королівства Польського, Великого князівства Литовського, Священної Римської та Османської імперій, Московського царства в першій половині XVІ ст.

2. Люблінська унія 1569 р. та її вплив на українське суспільство.

3. Соціальна структура суспільства в Україні XVІ ст. (магнати, шляхта, духовенство, містяни, селяни).

4. Литовські статути.  Економічне життя села і міста: фільварки, цехи. Торгівля. Сільське та міське самоврядування.

5. Криза православної церкви в XVІ ст. Реформаційний та контрреформаційний рухи в Україні. Пересопницьке Євангеліє.

6. Православні братства. Василь-Костянтин Острозький.

7. Церковні собори в Бересті 1596 р. Розкол православної церкви. Утворення унійної (греко-католицької) церкви.

8. Боротьба за відновлення православної ієрархії.

9. Реформи митрополита Петра Могили.

10. Культурно-освітнє життя. Єзуїтські колегії, Острозька академія, братські школи., Київська (Києво-Могилянська) колегія.

11. Походження українського козацтва. Козацькі зимівники та поселення.

12. Перші Січі. Дмитро Вишневецький. Запорозька Січ – козацька республіка. Клейноди.

13. Реєстрове козацтво. Утворення та завдання.

14. Козацькі повстання кінця ХVІ ст. (К. Косинський, С. Наливайко)

15.  Походи козаків першої чверті ХVІІ ст. Петро Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна.

16. Козацько-селянські повстання 20–30-х років ХVІІ ст. (М. Жмайло, Трясило, І. Сулима, Гуня, Острянин).  «Ординація Війська Запорозького».

Основні дати та події

1489 р.	перша згадка про українських козаків у писемних джерелах
1529 р.	прийняття Першого Литовського статуту
1556—1561 рр.	створення Пересопницького Євангелія
1566 р.	прийняття Другого Литовського статуту
1569 р.	укладення Люблінської унії
1572 р.	створення реєстрового козацтва
1574 р.	видання «Апостола» — найстарішої відомої книги на українських землях
Близько 1576 р.	заснування Острозької академії
Близько 1585 р.	заснування Львівського Свято-Успенського ставропігійного братства
1588 р.	прийняття Третього Литовського статуту
1591—1596 рр.	козацькі війни (повстання) кінця XVI ст.
1593 р.	утворення Базавлуцької Січі
1596 р.	укладення Берестейської церковної унії
Перша чверть XVII ст.	походи запорозьких козаків до Кримського ханства й Османської імперії
Перша половина XVII ст.	швидке зростання магнатського землеволодіння на українських землях
1618 р.	похід козаків на Москву під час польсько-московської війни
1620 р.	висвячення Єрусалимським патріархом Феофаном III нової православної ієрархії Київської митрополії
1621 р.	Хотинська війна
1625 р.	повстання М. Жмайла
1630 р.	повстання Т. Федоровича (Трясила)
1632 р.	узаконення королем Владиславом IV православної церкви
1632 р.	утворення Києво-Могилянської колегії
1635 р.	повстання І. Сулими
1637—1638 рр.	козацьке повстання під проводом П. Бута (Павлюка), Я. Острянина (Остряниці), Д. Гуні
1638 р.	прийняття «Ординації Війська Запорозького...»