Вітаємо стипендіатів Вінницької міської ради

    Уже традиційно напередодні новорічно-різдвяних свят талановита молодь отримала стипендії Вінницької міської ради. 23 грудня міський голова Сергій Моргунов зустрівся із переможцями обласних та Всеукраїнських етапів олімпіад з різних навчальних предметів. Серед стипендіатів були і учні нашої гімназії. 

    Бажаємо їм нових успіхів та творчого натхнення!

Квест «Зимові свята та обряди Поділля»

Зимові свята — це особливий період року, який наповнює нас радістю.

20.12.2019р. учні 5-х класів згадали про зимові обряди та

традиції Поділля. (Керівники: Певень Т.В., Мостовик Д.В.)

Команди класів взяли участь у квесті, демонструючи свої знання.

Дуже сподобались дітям творчі завдання: проспівати «Щедрівку»

та скласти малюнок на зимову тему. А ще, діти згадували приказки

та накривали святковий стіл на Різдво. Багато веселощів викликав конкурс

«Одягни дівчинку на свято». Всі команди успішно пройшли

випробування та отримали грамоти.

З пересувною виставкою до школярів завітав Краєзнавчий музей.

 Діти із захопленням слухали про те, які були зимові традиції на Поділлі 

у давнину.  

Це було справжнє свято, яке протягнуло ланцюжок

від народних традиції до сьогодення. 

Тиждень «Правознавства та громадянської освіти»

   Одним з аспектів усебічного розвитку особистості є висока громадянська культура. Виховання молоді передбачає свідоме ставлення до своїх прав і обов'язків перед суспільством і державою. З 9 по13 грудня 2019 р. в гімназії, в рамках тижня права та громадянської освіти, була презентована виставка творчих робіт учнів 10-х класів у розділах: «Самоідентифікація», «Самореалізація», «Класифікація прав людини».  Діти продемонстрували свій неординарний, креативний підхід до розкриття важливих тем. Із цікавістю школярі та батьки знайомились з фотопроектом «Стереотипи». (Керівник: Певень Т.В.)

 13.12.2019 р. відбувся квест команд 10-х класів. (Керівники: Шліхтенко Л.А., Певень Т.В.) Учні продемонстрували свої знання з курсу «Громадянська освіта», довели, що про серйозні проблеми можна говорити з гумором.  Дуже сподобались учням завдання: «Порушення прав людини в відеокліпах та мультфільмах», «Стереотипи в карикатурах» та інші.  Всі команди з честю пройшли випробування, а нагородою їм були бурхливі оплескі товаришів.

До 100-річчя з дня смерті архітектора Григорія Артинова

Григорій Артинов - вінницький зодчий, громадянин, особистість

    Майбутній міський архітектор Вінниці народився у 1860 року у сім'ї російського дворянина з міста Ніжин на Чернігівщині, грека за походженням. Про інших членів родини відомо, що старший на 7 років брат Григорія - Михайло також обрав фах цивільного інженера і пізніше доволі плідно практикував у Києві, приблизно в той час, коли Григорій повернувся в Україну і розпочав службу міським архітектором у Вінниці.      Закінчивши реальне училище у Кронштадті, Артинов вступив до Санкт-Петербурзького Будівельного училища (пізніше - Інститут Цивільних Інженерів). Він виявив прагнення бути причетним до тієї гармонії, символом якої було місто Петра. По закінченні навчання у 1889 році Григорій Артинов із званням цивільного інженера, в чині 10 класу, в якості службовці МВС на деякий час був відряджений „для занятий" техніком при Санкт-Петербурзькій міській управі.       Освіта, яку отримав Г.Г. Артинов, була вищою в найкращому розумінні і, без перебільшення, універсальною. Інженерів готували  до відповідальної технічної роботи, яка ніколи не виключала творчого опрацювання форм.На початку 1890-х років Г.Г. Артинов потрапляє до Ломжинської губернії, де працює у комісії з улаштування казарм, потім його направляють на Волинь.        Попередні заняття та посади, очевидно, були епізодами біографії Г.Г. Артинова у порівнянні з цілою епохою довжиною в  два десятиліття, які він віддав Вінниці. Символічно те, що XX століття Григорій Артинов зустрів як головний архітектор нашого міста.
        До нього у вінницькій Управі територією займався лише міський землемір Олександр Волков. Так сталося, до початку XX ст., тобто до появи Артинова, Вінниця майже не мала не лише значних будівель, але й простого благоустрою та обладнання вулиць. Головна частина повітового центру - правобережне Нове місто - виглядало, як занедбане містечко. І ті люди, які прийшли до влади в місті, мали попереду справжню незайману  цілину.        1900 року Г.Г. Артинов проектує будинок жіночої гімназії. Для фінансування робіт міський голова, колишній міський лікар Микола Васильович Оводів, залучив відомого у місті купця і мецената Аврама Йоновича Мар'янчика. Г.Г. Артинов не міг не відчувати впливовість  фінансової сили міста – торгово – ремісницької єврейської громади.         Невипадково саме Артинов споруджує  у 1903 році нову синагогу. Знайомство з А.Й. Мар'янчиком спонукало міського архітектора і  до власної практики, орієнтованої на досить вибагливих замовників : військових,  російських панів,  яким  набридли  міста півночі,  а також покупцям міських домоволодінь з околиць.          Активна забудова Слов'янки особняками, а особливо початок забудови Замостя, викликали до життя і нові громадські заклади, такі, як Народний дім.          Загальний  просвітницький дух був у місті досить високим : запрацювали  гімназії   в   колишніх   Мурах,   вінницькому   історичному центрі освіти;  разом з  розплануванням кварталів Замостя там розмістили, також за участю Артинова,  будівлі двох шкіл. Крім державних та міських завдань по спорудженню установ та храмів, він зосереджується на виконанні заявок власників на зведення особняків, а в центральних кварталах - прибуткових будинків.         

   Однак,   великий  розвиток доволі розвиненого міста потребував великих зусиль. Місту   потрібні   були   водогін, транспорт, сучасні бібліотеки, лікарні, готелі, банки, театри, кінотеатр, магазини, ринки, судові установи.  У   1900-ті   роки   Артинову   доручають проектування міської бібліотеки, церкви Воскресіння Христова на православному кладовищі, кам'яних сходів до Бугу, міських кам'яних лавок, реконструкцію та оздоблення будинку міського театру, готелю «Савой», реконструкцію та оздоблення будинку міської Думи.  Григорій Григорович особливо піклувався про розвиток міського водогону,  каналізації, озеленення та благоустрій міста. Він виступив ініціатором створення у 1919  році «Товариства добробуту міста Вінниці», проектував міську вертикальну   каналізацію   з   біологічними фільтрами, використанням енергії Південного Бугу. 9 грудня 1919 року Григорій Артинов помер від «іспанки». Місце поховання першого головного архітектора Вінниці невідоме.