Дистанційне навчання
2021 - 2022 н.р.
Вчитель Жук О.В.
8В,8Д 29.05.2020 (Вч.Полотняна Н.С.)
Розвиток
філософських ідей. Г. С. Сковорода.
Друга
половина XVIII ст. збагатила новими ідеями українську філософську думку. У Києво-Могилянській академії курс філософії викладав відомий суспільний діяч,
письменник Михайло Козачинський (1699 - 1755).
У своєму курсі він знайомив слухачів
з ідеями про невід’ємніприродні права людини, якібулипоширені в тогочасній Західній Європі.
Свої філософські погляди Козачинський виклав у книзі «Громадянська політика». Він уперше в українській філософії спробував викласти правове вчення і заклав основи громадянського природного права.
Найвизначніший серед учнів Козачинського був Григорій
Сковорода (1722 -1794)
– майбутній видатний філософ, гуманіст, просвітитель, поет,
педагог, музикант.
У філософських роздумах велику увагу Г. Сковорода приділяв тому, як
людина може стати щасливою. На його думку, для
цього потрібно пізнати
самого себе і займатися у житті тим,
що людині природно відповідає. Одним із головних джерел творчості Г. Сковороди булла українська дійсність другої половини
XVIII ст. Імовірно, саме тому філософ твердив, що найвищим досягненням людини є свобода і треба за будь-яку
ціну забезпечувати особисту незалежність.
Це переконання спричинило різке засудження тих, хто гнобив українських
селян. Вихід з існуючого становища філософ вбачав
не в активній боротьбі, а в
уникненні ненависного світу зла, розуміючи під ним прагнення до непотрібного збагачення і пригноблення інших.
Художні твори: збірки «Сад Божественных песней», «Басни харковскія» Г. Сковороди
Розвиток музичної культури
У XVIII ст. позначена вагомими
здобутками вітчизняної музичної культури. Улюбленцями українського народу, як і
раніше, залишалися козаки-бандуристи.
Суттєві зміни відбулися в
українській інструментальній музиці. На Запорозькій Січі музиканти грали під
час походів та святкування перемог, скликали на козацькій раді. Після
ліквідації Січі запорозьких музик перевели до спеціальних підрозділів при
міських магістратах. їхнім завданням було грати під час різноманітних
урочистостей. На Правобережжі музиканти, як правило, розважали польських
магнатів.
Новим явищем стали також
оркестри та інструментальні ансамблі, створювані царськими вельможами з
обдарованих українських селян-кріпаків.
Найвідоміші осередки музичної
освіти:
·
Глухівська
співацька школа, де навчався композитор і диригент Д. Бортнянський (автор опер
«Креонт», «Алкід», «Сокіл», понад 100 творів церковної музики)
·
Києво-Могилянська академія, де навчалися
композитори М. Березовський (автор першої української опери «Демофонт», творів
«Вірую», «Чаша спасіння»), А. Ведель (хорові концерти «Літургія», «Всеношна»,
«Херувимська», «На річках Вавилонських»).
Д.
Бортнянський, М. Березовський, А. Ведель
Доля цих Трьох музикантів була різною. М. Березовський і Д.
Бортнянський виявили неабиякі музичні здібності в дитячі роки. Із Глухівської співацької
школи, де відбирали найкращих співаків для імператорського двору, їх відправили
до придворної хорової капели в Петербурзі.
Через деякий час обдарованих юнаків
за державний кошт відіслали навчатися до Італії.
Навчання обох було дуже успішним.
Написані ними опери з великим успіхом поставили на італійській цені.
Березовський є автором опери «Демофонт», Бортнянський написав
опери «Креонт», «Алкід», «Квінт Фабій».
Цікаво, що Березовський навчався
у того ж учителя, що і славнозвісний Моцарт. Йому пророкували блискуче майбутнє.Однак після повернення
до Петербурга Березовський не витримав придворних інтриг
і наклав на себе руки.
Бортнянський, повернувшись до
Петербурга, отримав посаду керівника придворної хорової
капели, у якій співали майже виключно українці.
Він прожив довге життя
в імперській столиці,
пристосувавшись до її звичаїв.
Зовсім іншою
є доля Артема Веделя. Цей талановитий киянин навчався
в Києво-Могилянській академії,
де був співаком-солістом,
пізніше — диригентом хору. Звідси його силою
примусили їхати
до Москви. Однак через три роки музикант повернувся в
Україну. Заняття музикою Ведель поєднував
з участю в антиросійському опозиційному русі,
за що і був заарештований.
Його оголосили божевільним
й утримували у божевільні Кирилівського монастиря.
М. Березовський є автором 20
хорових церковних концертів.
Його музика відзначається ліричністю,
проникненням у внутрішній світ людини.
Д. Бортнянський після повернення
з Італії написав оперу «Сокіл», «Син-суперник», комедію «Свято сеньора». Він також
створив понад сто творів хорової церковної музики.
Світла лірика,
радісні та енергійні теми, глибокий драматизм — риси, притаманні багатогранному світу образів хорових концертів Бортнянського.
Артем Ведель створив 29 хорових церковних концертів,
які позначені високою фаховою майстерністю
і глибоким драматизмом образів.
Завдання
1.Опрацювати матеріали вчителя.
Освіта
|
Початкова освіта: на Лівобережній та Слобідській Україні майже
кожне село мало школу, де викладали вчителі, утримування яких здійснювалось
за кошти сільської громади. Існували церковні, цифірні, полкові, гарнізонні
школи;
1774 р. – австрійський уряд запровадив обов’язкову початкову
освіту на західноукраїнських землях.
Домашня освіта: у заможних родинах працювали мандрівні
дяки, дітей правлячої верхівки навчали вихованці Києво-Могилянської академії.
Навчання при канцеляріях місцевих адміністративних установ.
Відкриття 4-класних училищ у Києві, Чернігові, Харкові,
Катеринославі, де вивчали російську граматику, історію, арифметику, механіку,
фізику, архітектуру.
Відкриття в 1721 р. Харківського колегіуму. У 1765 р. у ньому
були відкриті додаткові класи, де викладали інженерну та артилерійську
справу, геодезію і географію.
Професійна освіта: у Миколаєві – штурманське та артилерійське
училища, в Єлисаветграді – артилерійська школа, у Львові (1773 р.) – медична
колегія та ін.
Вища освіта:
1778 р. – відкриття першого медичного навчального закладу –
Єлисаветградської шпитальної медико-хірургічної школи;
Центром освіти залишалася Києво-Могилянська
академія, незважаючи на те, що після 1709 р. для неї настали важкі часи
(в академії заборонили навчатися іноземцям, кількість учнів зменшилася в 10
разів). У середині XVIII
ст.. становище в академії
поліпшилося. Навчання в академії тривало 12 років, за цей час студенти
закінчували сім класів. Викладачами були відомі просвітителі Л.Баранович,
І.Гізель, Ф.Прокопович та ін. З Києво-Могилянської академії вийшли філософи,
історики, математики, письменники, композитори.
|
Друкарство
|
У другій половині XVIII
ст. в Україні налічувалося 13 друкарень
(в Києві, Чернігові, Львові, Луцьку, Кременці, Умані).
Найважливіші видавничі центри: друкарня в Києво-Печерській лаврі
(у 1760 р. надруковано 2 тис. букварів), друкарні Чернігівського та
Почаївського монастирів, Львівська друкарня А.Піллера (до 1880 р. видала
понад 250 книжок іноземними мовами).
Протягом XVIII
ст.. усі друковані книги переведено на громадянський шрифт, що
спричинило звільнення світської літератури з-під впливу церкви та сприяло
розвитку літератури та мови.
|
Архітектура
|
Архітектори:
П.Гофман – Успенський собор Почаївської лаври у
м.Почаїв Тернопільської області (1771 – 1782 рр.) – європейське бароко.
Б.Растреллі-молодший – Андріївська церква (1747 – 1753 рр.) у
Києві, Маріїнський палац (1752-1755 рр.)архітектурний стиль – українське (або козацьке бароко, рококо.
І. Григорович-Барський – Покровська церква (1766 р.) в Києві,
Надбрамна церква Кирилівського монастиря (1760 р.), церква Миколи Набережного
на Подолі (1772 – 1785 рр.), архітектурний
стиль – українське бароко,
рококо.
Б.Меретин (Б.Мердер) – Церква св.Юра (1745 – 1770 рр.) у Львові,
архітектурний стиль – європейське
бароко, рококо.
С. Ковнір – Ковнірівський корпус (1744 – 1745 рр.),
дзвіниці на дальніх і ближніх печерах Києво - печерської лаври, Кловський
палац (1752 – 1756 рр.) у києві, архітектурний стиль – українське бароко.
З кінця XVIII
cт. Архітектура розвивалась в стилі класицизму.
|
Скульптура
|
Скульптори:
С.Талманов – статуї для храму ( 1774 – 1775 рр.) у смт
Поповичі Житомирської області, скульптури в церкві Святой Покрови ( 1768 –
1773 рр.) у м. Ромни, Сумської області;
Й.Пінзель – статуї у церкві св. Юра ( 1759 – 1761
рр.) у Львові.
|
Живопис
|
Основні жанри живопису:
- портрет
- іконопис
- фреска
- графіка.
Художники:
В. Боровиковський – портрети князя Куракіна, княгині Лопухіної
(Третьяковська галерея, Москва), В.І. Арсеньєвої (Музей російського
мистецтва, Київ);
Д. Левицький – портрети Катерини ІІ (о. Мальта, оздоблення
парадної зали мальтійських лицарів),
Д.Дідро (музей у Женеві, Швейцарія), Наришкіної (Лувр, Париж), княгині
Олександри Павлівни, П.Демидова (Третьяковська галерея, Москва), В.Капніста.
|
Завдання
1.8В Пар. 33, матеріали вчителя ( опрацювати).
2.8Д Пар. 35-36, матеріали вчителя ( опрацювати).
8Д 20.05.2020 (Вч. Полотняна Н.С.)
Повторення та підготовка до підсумкового тесту з історії
України, що відбудеться 20.05.2020 в 10.00 - 11.00
Завдання для повторення:
1.Гетьманщина за правління І.Мазепи. Козацька Україна після Полтавської
битви ( пар.28-29).
2. Гетьманщина у 20-40 рр. 18 ст. ( пар. 31).
3. Лівобережна та Слобідська Україна в другій половині 18 ст.( пар. 32).
4. Південна Україна. Лікавідація Запорізької Січі ( пар.33)
5. Правобережна Україна і
західноукраїнські землі ( пар.34)
8 Д Історія України: Контрольний тест 20.05. 2020 ( 10.00-11.00) https://docs.google.com/forms/d/190s9wmuRR6lmYxaQwRdB86aCNyxP_J3ZZ933dmf3Ras/edit
8 В История Украины: Контрольный тест 20.05. 2020 ( 13.00-14.00)
https://docs.google.com/forms/d/10hOrXmkizzN_Vi6oBneNWCiwOEJRzWqJOUlFSr5UCeE/edit8 Д Історія України: Контрольний тест 20.05. 2020 ( 10.00-11.00) https://docs.google.com/forms/d/190s9wmuRR6lmYxaQwRdB86aCNyxP_J3ZZ933dmf3Ras/edit
8 В История Украины: Контрольный тест 20.05. 2020 ( 13.00-14.00)
8 В 19.05.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
Урок 1-2
П
Задания для повторения
1.Гетманщина во время правления
И.Мазепы. Казацкая Украина после Полтавской битвы. Конституция Ф.Орлика (пар.
26 - 27).
2. Усиление колониальной политики
Российской империи. Ликвидация Гетманщины (пар. 29-30).
3. Южная Украина. Ликвидация
Запорожской Сечи (пар.31).
4. Правобережье и
западноукраинские земли во второй половине XVIII века.
Национально-освободительная война украинского народа ( пар.32).
5. Пройти тренировочный тест
19.05.2020 до 22.00 по ссылке
8 В 15.05.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
Тема: Правобережье и
западноукраинские земли во второй половине XVIII века. Национально-
освободлительная борьба украинского народа.
Материалы к уроку.
К Правобережной
Украине этого периода входили земли Волыни, Киевщины
и Подолия. Ведущую роль в политической жизни края играли
поляки (270 тыс.) и евреи (200 тыс.). Подвергалась преследованиям православная церковь. Польская власть наступала на национально-религиозные
права украинцев.
В
1768 г.. польский сейм принял постановление о формальном
уравнении в правах католиков, православных и протестантов. Под лозунгом защиты
католицизма в г. Бар часть польских господ
созвала конфедерацию, создала свои военные отряды. Действия отрядов
конфедератов на Подолье и Волыни сопровождались грабежом населения, изгнанием
православных священников, разрушением церквей.
Гайдамацкое движение - национально-освободительное движение на Правобережной Украине, возникшее в начале XVIII в.
Причины
• господства на Правобережье польской шляхты.
• сокращение крестьянского землевладения и
рост владений польских магнатов и шляхты;
• рост барщины;
• рост натуральной и денежной ренты;
• бесправное положение крепостных крестьян.
• ополячивание
украинского народа;
• унижение украинского языка, обычаев и
культуры.
• преследования православной церкви на
Правобережье;
• притеснения православных украинский;
• насаждение католицизма и униатства.
1734
- первое крупное гайдамацкое восстание, которое возглавил сотник Верлан.
1750
- новая волна гайдамаков
1768
- Колиивщина.
Движение опришков (происходит от лат. oppressor - «истребитель», «нарушитель». Опришками называли
в основном крестьян - народных мстителей, которые брались за оружие, чтобы
избавиться от угнетения. Они сражались на западноукраинских
землях против религиозного, социального, национального гнета. К ним
присоединялись беглые крестьяне и мещане - крепостные, батраки, городская
беднота.
Наибольший размах движение опришков
достигло в первой половине XVIII в., когда его
возглавил Олекса Довбуш.1738 1745 гг. - восстание под руководством О. Довбуша.
Задания
1.Пар 31 ( проработайте).
2. Просмотрите видео https://www.youtube.com/watch?v=_0mkttAoc1Uи составьте
10 вопросов о Колиивщине.
3. Дайте письменно ответы на
вопросы №6,7,14 на с. 251. Результаты работы отправьте на электронный адрес учителя savchucknata42@gmail.com до 18.05.2020.
4. Пройдите тест по ссылке https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfh3JGSq6-D6XcqhMvtdNGOnTAOA2x4CWui6NKAxC3dmJE1lA/viewform до 22.00 15.05.2020
8Д 15.05.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
Тема: Правобережжя та західноукраїнські землі в
другій половині ХVІІІ ст. Національно- визвольна боротьба українського народу.
Матеріали до уроку
• До
Правобережної України цього періоду входили землі Волині, Київщини й Поділля,
Провідну роль у політичному житті краю відігравали поляки (270 тис.) і євреї
(200 тис.). Зазнавала
переслідувань православна церква. Польська влада наступала на національно-релігійні
права українців.
• У 1768 р. польський сейм ухвалив постанову про
формальне зрівняння в правах католиків, православних і протестантів.
• Під гаслом захисту католицизму в м. Барі частина
польських панів скликала конфедерацію, створила свої військові загони. Дії
загонів конфедератів на Поділлі й Волині супроводжувалися грабуванням
населення, вигнанням православних священиків, руйнуванням церков.
Конфедерація (від лат. confoederatio - союз, об’єднання) - союз
суверенних держав, створений для досягнення політичних, економічних або
військових цілей.
Гайдамацький рух -
національно-визвольний рух у Правобережній Україні, що виник на початку XVIII
ст.
Гайдамаками (назва
походить від турецького слова, що означає «розбійник», «тривожити»,
«грабувати», «гнати», «робити наскоки») польська шляхта презирливо називала
учасників національно-визвольного руху України. В Україні гайдамаками називали людей, які втікали від
кріпацтва, переховувалися в малодоступних місцях, звідти здійснювали набіги на
панські маєтки і таким чином боролися проти польської адміністрації та
польських панів.
Причини гайдамацького руху
• панування на
Правобережжі польської шляхти.
•скорочення
селянського землеволодіння та зростання володінь польських магнатів та шляхти;
• зростання
панщини;
• зростання
натуральної та грошової ренти;
• безправне
становище кріпосних селян.
• ополячення
українського народу;
• приниження
української мови, звичаїв і культури. Релігійні:
• переслідування
православної церкви на Правобережжі;
• утиски
православних українців;
• насадження
католицизму й уніатства.
1734 р. - перше
велике гайдамацьке повстання, яке очолив сотник Верлан.
1750 р. - нова хвиля гайдамацького руху
1768 р. – Коліївщина.
Буковина, Східна Галичина, Закарпаття
До складу Західної України, яка наприкінці XVIII ст. ввійшла до складу Австрійської імперії, входили такі регіони:
- Східна Галичина - згідно з першим поділом Речі Посполитої 1772 р.;
- Північна Буковина, у 1774 р. Австрія відібрала ці землі у Молдовського князівства;
- Закарпаття, яке перебувало у складі Австрії з XVII ст.
Тут відбувався процес ополячення, румунізація та
мадяризація населення.
Рух
опришків
Опришок — походить
від лат. oppressor — «знищувач», «порушник».
Опришками називали здебільшого селян — народних
месників, які бралися за зброю, щоб позбутися гноблення. Вони боролися на
західноукраїнських землях проти релігійного, соціального, національного гніту. До
них приєднувалися селяни-втікачі та міщани — кріпаки, наймити, міська біднота.
Опришки застосовували тактику
партизанської війни, діяли невеликими загонами в Галичині, Буковині, на
Закарпатті. Вони винищували польську шляхту, орендарів, багатіїв, католицьких
та уніатських священиків.
Найбільшого розмаху опришківський рух
досяг у першій половині XVIII ст., коли його очолив Олекса Довбуш.
1738 -1745 рр. -
повстання під проводом О. Довбуша.
Завдання
1. Пар.34 ( опрацювати).
2. Перегляньте відео. Випишіть причини, рік, керівників та результат Коліївщини.
3. Дайте відповідь на питання письмово "Які українські землі перейшли під владу Росії, а які - під владу Австрії внаслідок трьох поділів Речі Посполитої? До яких наслідків це призвело?".
4. Складіть питання до кросворду. Виконані завдання 2-4 відправте на електронну адресу вчителя savchucknata42@gmail.com до 18.05.2020.
1.
|
о
|
п
|
р
|
и
|
ш
|
к
|
и
|
||||||||
2.
|
к
|
о
|
л
|
і
|
ї
|
в
|
щ
|
и
|
н
|
а
|
|||||
3.
|
д
|
о
|
в
|
б
|
у
|
ш
|
|||||||||
4.
|
й
|
о
|
с
|
и
|
ф
|
||||||||||
5.
|
г
|
о
|
н
|
т
|
а
|
||||||||||
6.
|
б
|
а
|
р
|
||||||||||||
7.
|
у
|
м
|
а
|
н
|
ь
|
||||||||||
8.
|
в
|
е
|
р
|
л
|
а
|
н
|
|||||||||
9.
|
з
|
а
|
л
|
і
|
з
|
н
|
я
|
к
|
5.Пройдіть тест за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfh3JGSq6-D6XcqhMvtdNGOnTAOA2x4CWui6NKAxC3dmJE1lA/viewform до 22.00 15.05.2020.
8 Д 13.05-14.05
(Вч. Полотняна Н.С.)
Урок 1-2.
Тема: « Південна Україна. Ліквідація Запорізької
Січі.»
Матеріали до уроку
Причини Ліквідації
Запорозької Січі:
- несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками;
- побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією;
- загроза здобуття Запорожжям незалежності;
- недоцільність існування в межах імперії державного утворення, що перешкоджало вільному доступу до Чорного моря;
- прагнення російських землевласників долучити до своїх володінь землі Запорожжя;
- загроза перетворення Запорожжя на осередок національно-визвольної боротьби українців;
- перетворення Запорожжя з його гаслом «втікачів не видавати» на перешкоду для розвитку кріпосницького господарства імперії.
3
серпня 1775 р.
вийшов указ Катерини II, в якому зазначалося, що Запорозьку Січ ліквідовано.
Доля запорожців після ліквідації
Запорозької Січі
1. Близько
5 тис. запорожців заснували в гирлі Дунаю з дозволу Туреччини Задунайську Січ (1775-1828 рр.), яка
являла собою укріплення з 38 куренями, церквою, адміністративними будівлями в
центрі.
Найвищим органом була військова рада,
яка обирала козацьку старшину — кошового отамана, військового суддю, писаря,
осавула, обозного тощо. У військовій раді могли брати участь всі козаки.
Козаки Задунайської Січі мусили брати
участь у воєнних походах турецької армії.
2. У 1785 р. за дорученням уряду
між Бугом і Дністром було створено Бузьке
козацьке військо, яке охороняло південні рубежі Росії, брало участь у
російсько-турецькій війні 1787-1791 рр. Остаточно Бузьке козацьке військо було
ліквідовано у 1817 р., козаки отримали статус військових поселенців.
3.Царським
указом 1787 р. на півдні України
було створено Катеринославське козацьке
військо, яке становило 50 тис. осіб. Воно брало участь у
російсько-турецькій війні 1787-1791 рр. У 1796 р. було розформовано, козацькі
полки, крім Бузького, перетворені на регулярні частини царської армії.
4.Ті
запорожці, що залишилися на колишніх січових землях, увійшли до Чорноморського козацького війська
(1788-1792 рр.), яке згодом переселили на Кубань.
• Значна частина козаків і посполитих,
що залишилася в паланках, була віднесена до розряду державних військових
поселенців.
• Козацька біднота потрапила в
залежність до нових землевласників, які отримали землі за рахунок колишніх
вільних запорозьких степів.
• Частина запорозької козацької верхівки
одержала додаткові землі та з часом перетворилася на великих феодалів, що вірно
служили царизму.
5. Близько 8 тис. козаків переселилися в австрійські володіння. Для них були віділені землі в провінціях Банат і Бачка. Так була заснована Банатська Січ.
Ліквідація Кримського ханства 1783 р. після виведення російських військ із Криму татарська знать
організувала змову і скинула з престолу Шагін-Гірея. У відповідь на це
російські війська окупували Крим, і цариця Катерина II видала указ про
приєднання Криму до Росії.
Колонізація Півдня України
• Із 1775 р.
розпочалося активне заселення й господарське освоєння Південної України. У 1796
р. її населення становило 554 тис. осіб, 80 % яких становили росіяни й
українці.
• На нові землі
прибували селяни з Лівобережної та Правобережної України. Російський уряд
роздавав великі ділянки землі поміщикам, чиновникам та офіцерам, які поселяли у
своїх володіннях кріпосних.
• Щоб
стимулювати переселення селян, панщину встановлено лише в розмірі 2 днів
замість 4-5 днів на тиждень.
• Спеціальним
маніфестом (1762 р.) Катерина II закликала селитися у степові райони колоністів
з-за кордону. У Південній Україні з’явилися поселення сербів, болгар, молдаван,
греків, німців. Переселенці з Сербії заснували тут дві колонії — Нову Сербію з
центром у Єлисаветграді та Слов’яносербію з центром у Бахмуті.
• На освоєних
землях вирощували зернові культури, тютюн, виноград. Південні райони стали
житницею Європи. Швидкими темпами розвивалося тваринництво.
• На Півдні
засновано нові міста: Олександрівськ -1770 р. (нині Запоріжжя); - Катеринослав -1776 р. (нині Дніпро); - Херсон - 1778 р. (перший порт на Чорному морі). У 1789 р. тут
було збудовано ливарний завод, який відливав гармати для морського флоту; - Миколаїв - 1789 р. (тут почали будувати кораблі Чорноморського
флоту, як військові, так і торгові); - Одеса - 1795 р. (на місці колишньої фортеці Хаджибей). Стала
центром усієї південноросійської торгівлі.
Населяли ці міста в основному росіяни,
українці, греки, вірмени, євреї тощо.
• Завдяки використанню покладів корисних
копалин у краї розвивається промисловість. Великим районом видобутку вугілля
поступово стає Донбас.
• Освоювалися поклади кам’яного вугілля
й залізної руди в районі Кривого Рогу, що сприяло зародженню металургійної,
металообробної та кам’яновугільної галузей.
• Виникають суконні мануфактури в
Катеринославі й Новомосковську, ливарні — у Херсоні та Луганську.
На верфях Миколаєва та Херсона будують
військові й торгові кораблі.
• Одеса, Бердянськ, Маріуполь стають
морськими воротами Російської імперії, через них відбувається торгівля з
Південною і Західною Європою, східними країнами.
• Наприкінці XVIII ст. землі Південної
України було поділено на три губернії — Катеринославську, Херсонську й
Таврійську. Новий край називали Новоросією.
• Південна Україна разом із Кримом
утворили Новоросійську губернію. Після приєднання Бессарабії у 1812 р. було
створено Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство, що охопило
Катеринославську, Херсонську, Таврійську губернії та Бессарабську область.
Завдання
1. Пар. 33, матеріали вчителя ( опрацювати).
2. Перегляньте відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=bjV_cFZFyB4
3. Опрацюйте запитання на с. 225-226 ( усно).
4. Виконайте письмово наступні завдання:
а) питання 1- 2 на с.225
б) Поміркуйте, у чому полягало історичне значення Запорізької Січі.
в) складіть сенкан про Петра Калнишевського.
Результати роботи відправте на електронну адресу вчителя savchucknata42@gmail.com до 16.05.2020.
5. Пройдіть тест за посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf17nQlXTyy8ASAOmggjnErOuwK5myuTw4Tu2-7EBPEgJrwNw/viewform до 22.00 13.05.2020
8В 12.05.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
Урок 1-2
Тема: Колонизация
Юга Украины. Ликвидация Запорожской Сечи.
Материалы к уроку
Основные даты: 1768-1774, 1787-1791 гг. - русско-турецкие войны; 1775 г. - ликвидация Запорожской Сечи; 1783 р. -
ликвидация Россией независимости Крымского ханства.
Основные причины ликвидации Запорожской
Сечи :
- Несовместимость республиканского устройства Сечи с имперскими порядками.
- Опасения возможного союза Новой Сечи с Крымским ханством для совместной борьбы с империей.
- Высокая вероятность независимости Запорожья.
- Нецелесообразность существование в пределах империи государственного образование со своей таможенной системой, что препятствовало свободному доступу к Черному морю.
- Стремление российских землевладельцев присвоить земли Запорожья.
- Угроза того, что Запорожье может вновь стать центром национально- осободительной борьбы.
- Преобразование Запорожья с его лозунгом «беглецов не выдавать» в угрозу для развития крепостнического хозяйства империи.
Подходящий момент для решения запорожской
проблемывозник после успешного завершения русско-турецькой войны 1768-1774 годов. После провозглашения независимости Крымского ханства
от Османской империи над ним было установлено
российский протекторат. Отныне исчезла угроза татарських нападений, для защиты от которых империи и были нужны
запорожские казаки.
По
завершению русско-турецькой войны, российские войска, возвращаясь домой, неожиданно получили приказ генерала Петра Текели занять Сечь и разогнать запорожское
казачество. В конце мая 1775 г. регулярные войска вступили на Запорожье и двинулись
на Сечь. 4 июня они незаметно сняли часовых и окружить
сечевуюкрепость. Известие о намерении Текели казачество встретило с
возмущением. Оно хотелодать бой русским войскам, но силы были слишком неравны.
Учитывая этостаршина отговорила казаков от боя. После объявления указа
Екатерины II оотмены Сечи двухтысячный гарнизон сложил оружие. Другие войска
также без боя захватили паланковые центры. Высшую сечевую старшину арестовали и
отдали под суд. Земли Запорожья вошли в состав Новороссийской и Азовской губерний. Вводились русские
порядки и органы власти. Началось раздачу земель царским
вельможам.
Колонизация Юга Украины:
А) помещицкая ( Основная часть помещиков ( 68,2%) состояла из
русских военных и высших и средних чиновников. Украинских старшин и чиновников
было 10,5%, среди них было много запорожских старшин, которые остались и
получили земельные наделы. Запорожскую Сечь, переименованную на село
Покровское, Екатерина ІІ вместе с 200 тис. Га земли
подарила князю Волконскому.)
Б) крестьянская ( Великим был
поток переселенцев-крестьян- в основном с Правобережья, а также с Левобережья и
российских губерний. Свободные крестьяне оседали на государственных, казенных землях,
правительство выделяло им землю на семью. Наибольшую часть колонистов
составляли беглецы – украинские крестьяне, которые убегали от помещиков с
разных частей Украины, среди них также были россияне, греки, армяне, выселенные
из Крыма. Крестьянское население Южной Украины делилось на три категории: 1. Свободные;
2. Помещицкие; 3. Государственные.
В) Городская ( на территории
запорожских земель почти не было городов, поэтому их нужно было построить,
чтобы развивать уездные, административные и торговые центры. Основывались новые
города : Александровск (1770, ныне – Запорожье), Екатеринослав (1776, ныне
Днепр), Николаев (1789), Одесса (1795). В 1783 г. Основан Севастополь, 1784 г. –
Симферополь.
К колонизации привлекались и
иностранцы. Переселенцы из Сербии основали тут две колонии: Новую Сербию и
Славяносербию. Новый край назвали Новороссией. В 1796 г. Его население
превысило 500 тыс. чел., 80% з них были россияне и украинцы. Новые земли были объединены в Новороссийскую
губернию.
Задания
1. Пар. 31 ( проработайте)
2. Просмотрите видео и коротко выпишите факты, которые
касаются жизни и деятельности последнего
кошевого отамана.
3. Дайте письменно ответ на вопрос № 10, 12 ( с. 243).
4. Составьте сенкан на понятие "Запорожская Сечь". ( результаты письменной работы отправьте на электроный адрес учителя savchucknata42@gmail.com до 15.05. 2020).
8В 08.05.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
Тема: «Левобережная и Слободская Украина.
Ликвидация Гетманщины».
Материалы к уроку
Восстановление
гетманства 1750 г. После смерти гетмана Даниила Апостола в 1734 г. Выборы
нового гетмана были запрещены, а вся власть в Гетманщине передавалась «Правлению
гетманского правительства» (1734
-1750 гг.). Во время
правления российской императрицы Елизаветы Петровны, ее фаворит граф Алексей
Разумовский убедил ее распустить Правление гетманского правительства и
возобновить гетманскую власть в Украине.
Гетманство
Кирилла Разумовского (1750-1764 гг.)
- Возобновил отношения Гетманщины с Россией через коллегию иностранных дел;
- Самостоятельно назначал полковников и раздавал земли;
- Перенес столицу в Батурин (возобновил);
- Открыл университеты (обновлена Киево-Могилянская академия, Батуринский университет);
- Запорожская Сечь и Киев перешли под власть гетмана;
- Провел судебную реформу (разграничение судебной и исполнительной ветвей власти, Генеральный военный суд стал высшим судебным органом);
- Провел военную реформу (формирование регулярных казацких полков, обновление вооружения и военной формы).
· В 1764 г. – указ Екатерины
II о ликвидации гетманской власти в Украине.
· 1764 -1786 гг. – деятельность Второй Малороссийской коллегии
– управление землями бывшей Гетманщины, глава – Петр Румянцев.Ревизия хозяйственной жизни
(1765-1767 гг.); Ограничение вольного
перехода крестьян; Введение в судопроизводстве
норм российского законодательства; 1781 г. – запрет казацкого
полково - сотенного
устройства; 1781 г. – раздел Гетманщины
на наместничества, наместничества – на уезды; Объединение наместничеств в
Малороссийское генерал- губернаторство.
· 1783 г. – введение крепостного
права в Левобережной и Слободской Украине;
· 1783 г. – ликвидация
казацкого войска;
·1785 г. – «Жалованная
грамота дворянству»: уравнение казацкой старшины в правах с российским
дворянством.
Особенности царских реформ на
Слобожанщине
· 1765 г. – провозглашение манифеста Екатерины II об отмене казацкого
устройства в Слободской Украине; Создание Слободско -
Украинской губернии с центром в Харькове; Раздел территории губернии на 5 провинций; Превращение казацких полков на гусарские полки; Превращение казаков на военных обывателей; Запрет
вольного перехода крестьян от одного хозяина к другому.
Задания
1.Пар 30 ( проработайте), используйте материалы учителя.
2. Просмотрите видео https://www.youtube.com/watch?v=y1vAlKXEknM
3. Дайте устно ответы на вопросы на с. 234.
4. Пройдите тест по ссылке https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfH50GrmJ04WSksS-DKRKMjM-fwfzvSHYnpTpqNYbeIDMaBOw/viewform до
22.00 08.05.
8Д 08.05.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
Тема: «Ліквідація гетьманства і
козацького устрою в Україні».
Матеріали до уроку
Діяльність Кирила Розумовського ( 1750
- 1764)
Реформи Кирила Розумовського
|
|
Після зречення К. Розумовським гетьманства,
для управління Лівобережною Україною було створено Другу Малоросійську колегію
( 1764-1786). Очолив її Петро Рум'янцев.
Основні завдання колегії:
• закріпачення селян;
• контроль над економічним розвитком
України;
• збільшення збору податків із
населення.
Діяльність колегії:
• Було ліквідовано Генеральну військову
канцелярію, Генеральний військовий суд.
• Інші установи -
Канцелярія малоросійського скарбу, Генеральна лічильна комісія, Канцелярія
генеральної артилерії підпорядковувалися Малоросійській колегії.
• остаточна ліквідація
автономних прав;
1765 р. – ліквідовано козпцький устій на
Слобожанщині. Козаків було
позбавлено давніх привілеїв і перетворено на військових обивателів, змушених
сплачувати подушний податок.
У 1781 р. був ліквідований
полково-сотенний устрій, а Лівобережжя поділене на три намісництва — Київське,
Чернігівське, Новгород-Сіверське (потім - Малоросійське
генерал-губернаторство). Тоді ж утворені Харківське (1780 р.) та
Катеринославське (1783 р.) намісництва.
• Проведено ревізію господарського життя
Гетьманщини 1765
– 1767 рр.
( Генеральний або Рум'янцевський опис), під час якої було здійснено
перепис населення, опис населених пунктів і земельної власності, кількості
дворів, ґрунтів, зібрано дані про повинності й податки тощо.
Мета перепису —
збільшення податків і надходжень у казну.
• Введено подушне оподаткування населення.
• П. Рум’янцев почав втручатися в
діяльність органів управління.
• У містах створювалася єдина для всієї
Російської імперії система адміністрації.
• Прапори України, гетьманські клейноди,
військові печатки було відіслано до Санкт-Петербурга. Це свідчило про те, що
Україну остаточно позбавлено автономії у складі Росії.
Експансія - прагнення тієї чи іншої держави до захоплення
нових територій, ринків, джерел сировини або безпосереднє втручання в справи
інших держав.
Запровадження кріпацтва (1783 р.)
1783 р. кріпосне
право було поширено на українське селянство. Відбулося остаточне закріпачення
селян.
Своїм указом Катерина II прикріплювала
селян до місць їхнього проживання на час останньої ревізії. Цього ж року було ліквідоване козацьке військо.
1785
р. виходить
«Жалувана грамота дворянству», за якою українська шляхта отримує дворянські
права та привілеї. В
Україні утверджується суспільно-політичний устрій, характерний для всієї
Російської імперії.
Завдання
1. Пар 32. ( опрацювати).
2. Переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=y1vAlKXEknM
3. Опрацюйте запитання після параграфа с. 219 ( усно).
4. Пройдіть тест за посиланням https://docs.google.com/forms/d/1ft8hyzsDq1KPX6iXOzbVqzzaI_zSRF2ahiZKggLJfRg/edit до 22.00 08.05.2020
8Д 06.05.- 07.05.2020 (Вч.Полотняна Н.С.)
Урок 1-2
Тема: «Посилення колоніальної
політики Російської імперії»
Матеріали до уроку
Гетьманування
Івана Скоропадського (1708-1722)
• Підготував проект нової міждержавної
угоди з Росією «Решетилівські статті», що передбачали зміцнення державного
становища Гетьманщини, однак не були затверджені Петром І.
• За його правління російський уряд
значно обмежив державні права Гетьманщини.
• Протягом свого правління намагався
протестувати проти колоніальної політики царського уряду та обстоював залишки
автономії Гетьманщини, проте, позбавлений реальної влади, він не міг вплинути
на становище в Україні.
Малоросійська
колегія (1722-1727). Складалася з шести російських
офіцерів і прокурора та поділяла владу з гетьманом. Очолив С.Вельямінов.
Павло Полуботок ( 1722-1724) Активно
підтримував домагання української старшини відновити гетьманство та ліквідувати
Малоросійську колегію. Був
викликаний Петром І до Петербурга, де вручив йому петицію про відновлення
державних прав України. У 1723 р. був
заарештований та ув’язнений у Петропавловській фортеці, де й помер 18 грудня
1724 р.
Данило Апостол ( 1727-1734)
- Подав петицію царю про відновлення державних прав України, провів ряд адміністративних та економічних реформ, які ставили на меті упорядкували державне життя Гетьманщини.
- Домігся у 1734 році повернення під гетьманську владу запорожців, які з 1708 р. проживали на території Кримського ханства, і заснування Нової Січі.
"Рішительні пункти" (1728 )
|
1.Мали форму указу царського уряду гетьманові, який був покликаний регулювати
внутрішнє життя Гетьманщини як складової частини Російської держави.
2. Гетьман позбавлявся права вести переговори з іншими державами.
3. Гетьману дозволяллося вирішувати прикордонні проблеми з Польщею та Кримом під наглядом Москви.
4.Вища старшина затверджувалася царем, нижча - гетьманом.
5.Вищою судовою інстанцією става Генеральний суд, який складався із трьох
росіян і трьох українців і який очолював гетьман, але головним суддею був
цар.
6.Росіянам дозволялося купувати землі в Україні
|
«Правління гетьманського уряду» ( 1734-1750)
Діяльність "Правління гетьманського уряду"
|
1. Заохочення російсько-українських шлюбів.
2.Нехтування
прав усіх верств українського народу.
3.Втручання
російських чиновників в усі сфери суспільного життя України.
4.Русифікація
українського населення.
5.Терор
«Таємної канцелярії», яка зобов’язувала населення писати доноси.
6.Скорочення реєстру козацького війська. Козацтво було поділене на заможних —
виборних козаків та збіднілих — підпомічників.
7.Ситуація ускладнювалася російсько-турецькою війною (1735-1739), під час якої
Україна стала основною базою для російських військ і постачальником
матеріальних та людських ресурсіві яка призвела до розорення та стустошення українських земель.
|
Завдання
1.
Пар. 31 (
опрацювати).
2.
Скласти невеликий
конспект з теми.
3.
Пройти тест за
посиланням https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScrkgvQHdN9Ce80sJ4cauLmD7dONTQcZfwPvIFttqoyNyvu0A/viewform до 22.00 год. 06.05.2020 ( тест можна пройти лише один раз).
8В 05.05.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
Урок 1-2
Тема«Усиление
колониальной политики Российской империи»
Термины и понятия
Террор - Расправа
сполитическими противниками путем насилия.
Репрессии - Система
мероприятий, предусматривающихустранения, изоляцию, уничтожение политических
врагов (настоящих или надуманных),конкурирующих социальных групп или слоев,
этнических сообществ с целью установлениягосподство или слома сопротивления. Экспансия -
агрессивная политика распространения политического и экономического влияния
одних стан на другие вплоть до захвата чужих территорий.
Конспект
Переход Мазепы на сторону шведов Петр I
использовал как повод для развертывания
террора и репрессий.
- Специальная следственная комиссия, созданная по приказу царя в городе Лебедине, рассматривала дела сторонников гетмана.
- Сотни украинцев были репрессированы и казнены, а их имущество конфисковано.
- Преследованиям были подданы и родственники казаков, которые вместе с П. Орликом оказались в эмиграции.
- По жребию казнили каждого десятого в поселениях Левобережья и Слобожанщины, которые не проявляли достаточной лояльности к царю.
- Поощрялись доносы
- 1720 г – запрет печатать книги на украинском языке.
Этапы колониальной политики Российской империи в XVIII веке
Годы
|
Содержание
|
1708-1728
|
Форсированное
наступление на украинскую автономию
|
1728-1734
|
Частичное восстановление
прав и вольностей Украины-Гетманщины
|
1734-1750
|
Усиление имперского
давления на украинскую автономию
|
1750-1764
|
Временное замедление
имперской экспансии.
«Золотая осень
»украинской автономии (О. Субтельный)
|
1764-1783
|
Окончательная
ликвидация украинской автономии
|
1.Гетманство И. Скоропадского (1708-1722 гг.): гетманом
был назначен. За Решетиловскими статьями (1709) при гетмане постоянно находился
царский резидент ( представитель), что сильно ограничило права украинского
гетмана.
2.Первая Малороссийская коллегия (1722-1727) гг. Состояла из шести российских офицеров и прокурора и разделяла власть с гетманом.
Возглавил С.Вельяминов. Рассматривала жалобы на все административные и судебные
органы Украины; контролировала финансы и делопроизводство; контролировала деятельность Генеральной Войсковой канцелярии;
ведала изыманием налогов, которые шли в царскую казну.
3.Павел Полуботок (1722-1724) – наказной гетман. Пытался
возобновить гетманство и ликвидировать Малоросстийскую коллегию
4.Гетманство Данила Апостола (1727-1734 гг.) – его деятельность определялась «Решительными
пунктами», пытался возобновить утраченную автономию, провел ряд реформ. В
1729-1730 – провел «Генеральное следствие о маетностях» - ревизия всех имений и
определение законности владения ими. Способствовал возвращению казаков с
турецких владений и основанию в 1734 году Новой Сечи.
5. «Правление гетманского правительства » (1734-1750). Создано
после смерти Д.Апостола для управления Левобережной Украиной. Состояло из трех
россиян и трех украинцев. Возглавил – О.Шаховский.
Выводы
- Мероприятия российского правительства в течение 1708-1722 гг. свидетельствовали о подготовке к широкомасштабному наступлению на украинскую государственность. Однако внешние обстоятельства заставили притормозить процесс ликвидации казацкого государства и на короткий срок была восстановлена власть гетмана (1727-1734).
- Общее направление российской политики относительно Украины оставалос неизменным: превратить ее в обычную провинцию Российской империи. В таких условиях украинская казацкая элита прилагала усилия для сохранения древних автономных прав. Однако в своих действиях она избегала радикальных мер и не опиралась на народную поддержку.
Задания
1. Пар. 29 ( проработайте).
2. Проработайте вопросы на с. 229 ( усно).
3. Пройдите тест по ссылке https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdil_jyDL7COcaeTnPb8eyoXrHFniXPgl5B7ULFCRF9RZUJXg/viewform до 22.00 05.05.2020. ( Обратите внимание на то, что тест можна проходить только одина раз).
8В 17.04.2020 (Вч. Полотняна Н.С.)
Особенности развития
культуры:
1.Условия развития:
а) Наличие в украинцев собственного
государства – Гетманщины;
б)Политика гетманов, которые поддерживали
Украинскую православную церковь, образование, книгопечатание, искусство,
архитектуру.
в)В то же время политическая нестабильность;
г)Вмешательство иностранных государств во внутренние
дела Украины;
д)Русификация, ополячивание, окатоличивание широких слоев населення.
2. Преобладали традиции в развитии культуры;
3.Две основы: развитие украинской культуры и влияние
западноевропейского барокко;
4.Создан свой стиль – казацкое барокко;
5.Меняется социальная культура – большую роль теперь играет казачество и горожане.
Особенности культуры барокко:
а) Причудливое сочетание деталей, линий, украшений;
б) Интерес к человеческим чувствам и поступкам;
в) Внимание к символам и аллегориям;
г) Театральность, парадность.
Задания
1. Пар 28. ( проработайте)
2. Устно ответьте на вопросы
после параграфа на с.217.
3. Составьте небольшой конспект (
таблицу).
Сфера культуры
|
Достижения (не больше 5 - ти предложений)
|
Образование и книгопечатание
|
|
Наука
|
|
Литература
|
|
Архитектура
|
|
Искусство
|
|
Музыка и театр
|
Работы не отправлять.
8Д 17.04.2020 ( Вч.Полотняна Н.С.)
Тема: Культура в кінці XVII - першій пол. XVIII ст. Церковне життя.
Особливості розвитку культури:
1.Складні умови
розвитку:
·наявність в українців власної
держави – Гетьманщини;
·культурницька політика гетьманів,
які підтримували Українську православну церкву, освіту, книгодрукування, мистецтво,
архітектуру;
·але і політична нестабільність;
·втручання іноземних держав у
внутрішні справи України.
·русифікація, ополячення,
покатоличення широких верств населення.
2. Переважали
традиції розвитку культури;
3. Дві основи:
розвиток української культури та вплив західноєвропейського бароко;
4. Створено
особливий стиль – козацьке бароко;
5. Змінюється
соціальна культура – велику роль відіграє козацтво та міщани.
Особливості культури бароко:
• Вигадливе поєднання деталей, ліній, прикрас;
• Інтерес до людських почуттів та громадянських вчинків;
• Увага до символів та алегорій;
• Театральність, парадність.
Важливі дати й події:
1684 р. – підпорядкування Києво-Печерської лаври Московському
патріархату
1685 р. - Гедеон отримав дозвіл на митрополію , став «митрополит Київським, Галицьким і Малої
Росії» (замість Всієї Русі)
Додаткова інформація
Підпорядкування
Української православної церкви Московському патріархату
•
Контроль над
православною церквою – контроль над Україною;
•
Контроль над
православною церквою – падіння опори української державності;
•
1864 –
Києво -Печерську лавру передано під владу Москви;
•
Москва звертається
до Константинополя з грамотою про освячення київських митрополитів(Гедеон);
•
1686р.- Київську митрополію
передано Московському патріархату-це була катастрофа, українська церква втрачає
свою самобутність.
Запитання №1
1.Які наслідки мало для майбутнього підпорядкування
Української православної церкви Московському патріархату?
Завдання
1.Пар.30 ( опрацювати).
2. Випишіть у
зошит особливості «козацького бароко».
3. Складіть
невеликий конспект у вигляді поданої таблиці.
Таблиця
Роботи не надсилати.
Галузь
|
Основні досягнення ( не більше 5 речень)
|
Освіта
|
|
Архітектура
|
|
Образотворче мистецтво
|
8 Д 16.04.2020 (Вч. Полотняна Н.С.)
Тема: Пилип Орлик та його конституція.
Завдання
1.Перегляньте відео https://www.youtube.com/watch?v=qEyIWMHqwDM ( тестові завдання, що містяться у відео виконайте усно для самоперевірки).
2. Пар.20 п. 4 ( опрацюйте).
3. Випишіть в зошит значення термінів:
А) конституція – це Основний Закон держави, який установлює основи життя суспільства й державного устрою, що має найвищу юридичну силу.
Б) еміграція – виїзд Батьківщини до інших країн.
4. Заповніть пропуски у тексті «Наслідки діяльності П.Орлика».
« В силу обставин … Орлику не … повернути … України, але він став співавтором демократичної … і до останнього в…в у свої ідеали і боровся за них. Завдяки тому європейська спільнота була добре … про існування українського … та його прагнення … .»
5.Виконайте історичний диктант
1. Продовжувачем справи … вважають П.Орлика.
2. Яку коаліцію намагався створити П.Орлик?
3. Основу «Пактів і конституцій» становила угода між … і … .
4. На засадах … ґрунтувалась соціальна полика Конституції.
5. У … П.Орлик змушений був емігрувати.
6. У вступній частині стисло викладалась … .
7. … на козацькій раді в … гетьманом було обрано П.Орлика.
8. Військо П.Орлика в боротьбі за Правобережну Україну зрадили … .
9. … збиралась тричі на рік і вирішувала найважливіші державні справи.
10. … було схвалено «Конституцію прав і свобод Війська Запорозького».
11. Конституція складалася з … і … статей.
6.Поміркуйте: Які норми Конституції П.Орлика свідчили про її демократичний характер?
Завдання 4-6 виконайте письмово. Результати роботи відправте на електронну адресу вчителя savchucknata42@gmail.com до 18.04.2020.
8Д 15.04.2020 (Вч.Полотняна Н.С.)
Додаткова інформація
Наступ царату на права України
· Обмеження гетьманської влади;
· Перенесення гетьманської столиці з Батурина до Глухова;
· Контроль над українськими військами;
·Контроль над територіальним устроєм;
·Посилення господарства Росії;
· Контроль над освітою та книгодрукуванням;
· Терор;
· Висилали у Сибір;
· За кордоном – полювали на українців.
2. Заходи щодо економіки Гетьманщини.
Щоб назавжди прив’язати Україну до Росії, Петро І знищував її економічну самостійність. Саме він почав перетворювати Україну на споживача виробів російських мануфактур, які він активно розбудовував.
Заходи царя насамперед руйнували українську торгівлю. Наприкінці XVII – на початку XVIII ст. українські купці торгували із Центральною та Західною Європою, Туреччиною та іншими країнами. Петро І закрив для української торгівлі ворота в Європу й примусив українців торгувати лише з Росією. Наступним кроком стала заборона завозити в Україну європейські та інші іноземні товари. Це було зроблено для того, щоб українці купували лише товари, вироблені в щойно заснованих російських мануфактурах.
До 1754 р. між Україною та Росією існував митний кордон. Але після Полтавської битви митну політику визначав російський уряд, а він сприяв лише російським купцям. Поступово українські купці бідніли й розорювалися, а їхнє місце посідали російські. Лише вони завозили в Україну російські та дозволені іноземні товари, установлюючи на них завищені ціни, і лише вони, занижуючи ціни, скуповували українську продукцію, щоб вигідно продати її в Росії чи за кордоном. Так, у 20-х роках XVIII ст. російські купці, користуючись своєю монополією, скуповували тисячі волів по 10 копійок за голову! Це була неймовірна ціна навіть для того часу. Так Петро І розпочав і успішно здійснював справу перетворення України на колонію. Відрізана від Європи, вона ставала ринком збуту для російських товарів і постачальником сировини для її промисловості.
Підпорядкувавши Україну-Гетьманщину своїм промисловцям і купцям, російський уряд намагався залишати золоті й срібні гроші в населення Росії. В український грошовий обіг офіційний Петербург намагався запустити щонайбільше мідних, як казали тоді в Україні, "лихих грошей”. Це також сприяло збагаченню російської державної скарбниці.
Важким тягарем для українського господарства стало утримання коштом мешканців Гетьманщини великого числа російських військовиків – щонайменше 6 полків по десять тисяч солдатів. На їхнє утримання за цінами середини XVIII ст. щорічно було потрібно витрачати понад 95 тис. руб. Суттєво підривало українську економіку стрімке зростання податків. Так, якщо в 1722 р. до російської скарбниці з України надійшло 45,5 тис. руб., то вже в 1724 р. – 241,3 тис. руб.
3. Наступ царату на українську культуру.
Одразу ж після перемоги під Полтавою Петро 1 наказав вислати за кордон усіх студентів з Правобережної України. Після цього їхня кількість у Києво-Могилянській академії зменшилася до 161 "спудея”.
У 1720 р. було видано указ про заборону друкувати українські книжки, щоб вони «не суперечили великоросійським виданням». До Петербурга та Москви з Києва переманювали українських учених, богословів, письменників і педагогів (Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Гаврило Бужинський та ін.). Вони повинні були прославляти царя та його політику і паплюжити тих, хто виступав проти царату. За часів Петра І з України почали вивозити історичні пам'ятки, рідкісні книги та ін.
Посилився контроль і за українською церквою – центром української культури й освіти. Коли в 1718 р. помер київський митрополит, цар заборонив обирати нового. У 1722 р. першому ієрархові Київської митрополії було надано титул архієпископа Київського та Малої Росії. Призначати його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі. Таким чином, Київська митрополія перетворилася на звичайну єпархію Російської православної церкви.
Завдання
1.Пар. 29 п.1-3 ( опрацювати)
2. Опрацюйте додаткову інформацію, подану вчителем.
3. Виконайте вправу «Незакінчене речення».
· Руйнували…
· Закрив ворота у…
· Торгували лише з
· Заборона завозити…
· До 1754 р. існував…
· Укр..купці…
· Перетворення України на…
· Залишалися золоті і срібні гроші в…
· В Україні були мідні гроші, яких називали…
· Стрімке зростання…
4.Зробіть власні висновки про становище козацької України після Полтавської битви (письмово).
5. Складіть сенкан про І.Мазепу.
Шаблон
1. Назва ( іменник);
2.Два прикметника;
3. 3 дієслова;
4. Фраза з 4-х слів.
5. Синонім.
Результати роботи відправте на електронну адресу вчителя savchucknata42@gmail.com до 18.04.2020
V тиждень13.04.2020-17.04.2020
8В 14.04.2020 ( Вч.Полотняна Н.С.)
Тема: Казацкая Украина после Полтавской битвы. Ф.Орлик и его Конституция.
Задания
1.Пар 27 ( проработайте);
2. Законспектируйте:
А) годы Северной войны;
Б)годы, причины и результат восстания под предводительством С.Палия;
В) годы гетманства И.Скоропадского.
3. Проработайте вопросы после параграфа на с.205-206 ( устно)
4. Ответы на вопрос №5, 6,16 ( с.205-206) дайте письменно.
5. Составьте вопросы к кроссворду:
1
|
п
|
а
|
л
|
и
|
й
| ||||||||||
2
|
г
|
о
|
р
|
д
|
и
|
е
|
н
|
к
|
о
| ||||||
3
|
о
|
р
|
л
|
и
|
к
| ||||||||||
4
|
к
|
о
|
н
|
с
|
т
|
и
|
т
|
у
|
ц
|
и
|
я
| ||||
5
|
с
|
к
|
о
|
р
|
о
|
п
|
а
|
д
|
с
|
к
|
и
|
й
| |||
6
|
ш
|
в
|
е
|
ц
|
и
|
я
| |||||||||
7
|
м
|
а
|
з
|
е
|
п
|
а
| |||||||||
8В 10.04.2020 (Вч. Полотняна Н.С.)
Тема: Гетманщина во время правления И.Мазепы.
Задания
1.Пар 26. Можете воспользоваться видеоуроками
2.Законспектируйте в тетрадь содержание Коломацких статей..
3. Ответьте нам вопросы после параграфа на с. 195-196 ( устно)
4. Ответы на вопросы 4-7 ( с.195) дайте письменно.
5. Какие ограничения прав гетмана и старшины были предусмотрены в Коломацких статьях? ( письменно).
8Д 10.04.2020 (Вч.Полотняна Н.С.)
Тема: Гетьманщина за правління Івана Мазепи.
Завдання
1. Пар 28 ( опрацювати).
2. Опрацюйте запитання після параграфа на с. 188.(усно).
3.Складіть невеликий конспект у зошит змісту Коломацьких статей та рік їх укладання.
4. Запитання: Які обмеження прав гетьмана та старшини було передбачено в Коломацьких статтях?
5. Опрацюйте історичне джерело « З виступу І.Мазепи перед військом» і дайте відповіді.
« Однині ми стоїмо між двома проваллями, що готові нас зжерти, якщо не оберемо ми шляху для себе надійного, щоб їх оминути… моя думка є такою: якщо король шведський здолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неодмінно приєднані будемо до Польщі й віддані в рабство польське… А якщо допустимо царя російського стати переможцем, то лиха година прийде до нас від самого царя… Таким чином, залишається нам, браття, з очевидних тих зол обирати на менше, щоб нащадки наші… прокляттями нас не обтяжували. Я нащадків не маю… й нічого не шукаю, окрім щастя тому народу, який удостоїв мене гетьманським достоїнством і з тим вручив мені долю свою. Проклятий був би я і зовсім втратив совість, якби би видав вам зло за добро і зрадив йому за власні свої інтереси.»
Завдання
1. Що, з точки зору І.Мазепи, очікувало на український народ, якщо у Північній війні переможе російський цар?
2. Що І.Мазепа вважав за «найменше зло»?
3. Чи мав І.Мазепа власну користь від договору зі шведським королем?
4. Чого прагнув І.Мазепа, вступаючи у змову зі шведами?
5. Ваше ставлення до ролі І.Мазепи в історії України.
6. Запитання : У чому полягала політика гетьмана в царині культури? Відповіді на завдання 4-6 виконайте письмово і відправте на електронну адресу вчителя savchucknata42@gmail.com до 13.04.2020
8Д 09.04.2020 ( Вч.Полотняна Н.С.)
Тема: Козацька Слобожанщина та Запорізька Січ
Завдання.
1. Пар. 26 ( опрацювати).
2. Опрацюйте запитання 1-3 після параграфа на с.175-176 ( письмово)
3.Складіть запитання до кросворду. ( письмово)
1
|
c
|
і
|
ч
| |||||||||||
2
|
к
|
о
|
л
|
о
|
н
|
і
|
з
|
а
|
ц
|
і
|
я
| |||
3
|
о
|
т
|
а
|
м
|
а
|
н
| ||||||||
4
|
б
|
у
|
л
|
а
|
в
|
а
| ||||||||
5
|
с
|
і
|
р
|
к
|
о
| |||||||||
6
|
в
|
о
|
є
|
в
|
о
|
д
|
а
| |||||||
7
|
з
|
а
|
й
|
м
|
а
|
н
|
щ
|
и
|
н
|
а
|
5. Користуючись ним та матеріалом підручника, випишіть у зошит коротко 5 фактів, які запам’ятались вам найбільше про І.Сірка. Результати роботи відправте на електронну адресу вчителя savchucknata42@gmail.com до 10.04.2020.
8Д 08.04.2020 (Вч.Полотняна Н.С.)
Тема: Правобережна Україна в останній чверті ХVІІ ст.
Завдання
1. Пар. 25 ( опрацювати)
2. Зробіть конспект, виписавши в зошит рік підписання та умови Бахчисарайського мирного договору та «Вічного миру»
3. Пропрацюйте усно запитання після параграфа на с.169.
4. Який період в історії і чому називають «Руїна»? Чому, на вашу думку, гетьмана Петра Дорошенка називають «Сонцем Руїни»?
( відповідь письмова).
ІV тиждень
06.04.2020-10.04.2020
8В 07.04.2020 ( Вч.Полотняна Н.С.)
Тема: Правобережная Украина в последней четверти ХVІІ века.
Задания.
1.Пар.24. ( прочитать).
2. Сделать небольшой конспект, выписав в тетрадь год подписания, условия Бахчисарайского договора, «Вечного мира».
3. Проработайте вопросы после параграфа на с. 178. ( устно)
4. Дайте письменные ответы на вопросы:
А) Какой период истории называют Руиной. Почему? Ответ аргументируйте.
Б) Почему в 80-е годы ХVІІ века случилось так, что соседние государства без согласия украинцев делили украинские земли?
8В 07.04.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
8В 07.04.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
Тема: Казацкая Слобожанщина и Запорожская Сечь.
Тема: Казацкая Слобожанщина и Запорожская Сечь.
Задания
1. Пар. 25. ( прочитать)
2. Выписать в тетрадь значение терминов и понятий: «слобода», «Слобожанщина», «займанщина», «колонизация».
3. Дайте письменные ответы:
А) на вопросы 13-16 ( на с. 186).
Б) Составить сенкан про И.Сирко
( Шаблон:
1. Название ( существительное);
2. два прилагательных;
3. три глагола;
4. фраза из 4-х слов;
5. синоним)
Результаты работы отправьте на электронную почту учителя savchucknata42@gmail.com до 09.04.2020.
8В клас 03.04.2020 ( Вч .Полотняна Н.С.)
Тема: Правобережная и Левобережная Гетманщина в 60-70-х гг. XVII ст.
Задания:
1.Пар.23 ( проработайте).
2. Дайте ответы на вопросы после параграфа на с. 172-173. ( устно).
3.Сделайте небольшой конспект, выписав в тетрадь следующее:
А) годы гетманства Петра Дорошенка;
Б) годы гетманства Демьяна Многогрешного;
В) годы гетманства Петра Суховея;
Г) годы гетманства Ивана Самойловича;
Д) годы гетманства Михаила Ханенка;
( обратите внимание на то, гетманом какой части Гетманщины они были);
Е) значение понятий и терминов: « сердюки», «протекторат», «компанейцы».
Ж) когда, кто подписал Бучацкий мирный договор, основные условия.
4. Дайте письменный ответ на вопрос №15 ( на с. 173).
При выполнении дом. задания воспользуйтесь материалами, расположенными на блоге ( см. ниже).
8Д 03.04.2020 (Вч.Полотняна Н.С.)
Тема: Лівобережна та Правобережна Гетьманщини наприкінці 60-х – на початку 70-х рр. XVII ст.
Завдання:
1. Пар 24. ( опрацювати).
2. Дайте відповіді на питання після параграфа на с.164.( усно).
3. Зробіть невеликий конспект, виписавши собі у зошит роки гетьманства: Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича ( зверніть увагу на те, гетьманом якої частини Гетьманщини був кожен з них!); роки підписання Глухівських статей, Конотопських статей та хто їх підписав; коли і між ким був підписаний Бучацький мирний договір.
4. Відповідь на запитання №2 ( с.164) виконайте письмово. Результати роботи відправте на електронну адресу вчителя savchucknata42@gmail.com до 07.04.2020.
При виконанні дом.завдання, скористайтесь матеріалами, розміщеними
на блозі ( див. нижче).
8Д 02.04.2020 (Вч.Полотняна Н.С.)
Тема: Поділ Гетьманщини
Завдання
1. Пар. 23. ( опрацювати)
2. Опрацюйте питання після параграфа на с.157-158. ( усно).
3. Коли було підписано Андрусівський договір? У чому полягає його зміст? Чому його підписання вважається однією з найтрагічніших подій другої половини 17 ст.? (відповідь письмова).
8Д 01.04.2020
Тема: Гетьманщина в роки правління гетьмана Івана Виговського
Завдання.
1. Пар. 22. ( опрацювати)
2. Виписати у зошит зміст та дату укладання Гадяцької угоди.
3. Поміркуйте, чому, незважаючи на перемогу під Конотопом, І.Виговський не зміг відвернути спалах громадянської війни та утримати гетьманську булаву. ( відповідь письмова).
4. Результати роботи відправити на електронну адресу вчителя savchucknata42@gmail.com до 04.04.2020.
ІІІ тиждень 30.03.2020 - 03.04.2020
8В 31.03.2020, 31.03.2020 (Вч. Полотняна Н.С.)
Тема: Гетманство И. Выговского. Раскол Гетманского государства. Андрусовское перемирие.
Задания.
1. Пар. 22 (проработайте)
2. Выпишите в тетрадь значения понятий и терминов: «Гадячский договор», «украино-московская война», «гражданская война», «Руина», «Правобережная Гетманщина», «Левобережная Гетманщина», «Андрусовское перемирие».
3. Дайте письменный ответ на вопрос: Какой год следует считать годом раздела Украинсого государства на Левобережную и Правобережную Гетманщину: 1660, 1663 или 1667? Обоснуйте свой ответ.
4. Результаты работы отправить на электронную почту учителя savchucknata42@gmail.com до 04.04.2020.
Завдання на період карантину (12.03. - 03.04.20) 8-А, Б, Г класи
Пар. 20-21. Опрацювати.
Завдання 1. Складіть таблицю «Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави в XVI ст..»
Основні напрямки
|
Заходи щодо їх реалізації
|
Результати
|
Завдання 2. Чи відповідає назва «Смутний час» справжньому стану речей у Московському царстві на початку XVIІ ст..»
Завдання 3. Складіть у зошиті порівняльну таблицю «Реформи Івана IV Грозного і Петра І у Московській державі».
Підготовка до весняної сесії 1018-2019 н.р.
Тест "Українські землі у складі Речі Посполитої в І половині 17 ст."
Тест "Українські землі у складі Речі Посполитої в ІІ половині 16 ст."
Тест "Національно-визвольна війна середини 17 ст."
Тест "Українські землі
наприкінці 50-х - 80- ті рр. 17 ст."
Тест "Українські землі
наприкінці 17 - у І половині 18 ст."
Тест "Українські землі ІІ половині 18 ст."
Програма підготовки до весняної сесії з історії
України
Тема : «Національно-визвольна війна українського
народу під проводом Б.Хмельницького»
Факти :
- причини та
коротка характеристика Національно-визвольної війни українського народу ;
- утворення
Гетьманщини ;
- Переяславська
рада та її коротка характеристика;
- зовнішня
політика Б.Хмельницького.
Дати :
- 1648 р.-
Жовтоводська, Корсунська, Пилявецька битви;
- 1649 р. –
Зборівська битва, Зборівський мир;
- 1651 р. – Берестейська
битва, Білоцерківський договір;
- 1652 р. – Батозька
битва ;
- 1654 р. –
Переяславська рада, «Березневі статті»;
- 1556 р. –
московсько-польське Віленське перемир’я.
Персоналії : Б. Хмельницький, Іслам Гірей ІІІ, Т.
Хмельницький, І. Богун.
Поняття : Гетьманщина, Молдавські походи, «Березневі статті», полки,
сотні.
Тема : «Українські землі наприкінці 50-х – 80- ті
роки 17 ст. »
Факти :
- гетьманування
І. Виговського, Ю. Хмельницького, П. Тетері, І. Брюховецького, П. Дорошенка, Д.
Многогрішного, І. Самойловича, І. Мазепи, П.Орлика;
- Паліївщина ;
- поділ
Гетьманщини;
- Слобожанщина.
Дати :
- 1658 р. –
Гадяцький договір;
- 1659 р.
Конотопська битва ;
- 1663 р. –
поділ Гетьманщини;
- 1667 р. –
Андрусівське перемир’я;
- 1672 р. –
Бучацький мир ;
- 1681 р. –
Бахчисарайський мир ;
- 1686 р. – «Вічний
мир»;
- 1702-1704 рр.
- Паліївщина
- 1708 р. –
україно-шведський договір ;
- 1709 р. –
Полтавська битва
- 1710 р. - Конституція П. Орлика
Поняття : «Руїна», «великий згін», Прутські
походи, слободи, меценат, «козацьке
бароко», «Батуринська трагедія»
Тема : «Українські
землі у 18 ст.»
Факти :
- гетьманування
І. Скоропадського, П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського;
- Діяльність І і
ІІ Малоросійських колегій ;
- правління
Гетьманського уряду ;
- Ліквідація
Запорізької Січі ;
- поділи Речі Посполитої
та їх вплив на подальшу долю України ;
- втрата
автономії Україною ;
- гайдамацький
та опришківський рухи ;
- реформи Мрії
Терезії та Йосифа ІІ.
Дати :
- 1734 р. –
заснування Нової Січі ;
- 1764 р.
остаточна ліквідація гетьманства ;
- 1768 р. –
Коліївщина ;
- 1775 р. –
ліквідація Запорозької Січі Катериною ІІ ;
- 1783 р. –
закріпачення селян Лівобережжя та Слобожанщини ;
Персоналії : гетьмани, Й. Гладкий, П. Калнишевський,
О. Довбуш, М. Залізняк, І. Гонта, Г. Сковорода.
Договірні статті гетьманів та
царської влади :
Б.
Хмельницький (1657 р., Березневі статті):
- гетьмана і старшину козаки мали обирати на раді.
- українська адміністрація та суд лишалися самостійними й не
підпорядковувалися Москві.
- збирання податків покладалося на український Військовий Скарб.
- кількість козацького війська встановлювалася у 60 тис. осіб.
- українське міщанство мало зберегти всі свої права і вольності, які були їм
дані ще литовськими князями і польськими королями, насамперед міське самоврядування.
- тривалі переговори православного духівництва не мали результатів. Українська
православна церква не погоджувалася на залежність від патріарха московського,
якої прагнули московський уряд і Російська православна церква.
- Отже, лише
міщани загалом порозумілися з московським урядом, козацтво разом з українською
православною шляхтою - тільки частково, а православне духівництво відмовилося
від незаконних вимог Москви.
І. Виговський (1658 р.,)
- у найбільших
українських містах мають стояти царські воєводи з військом, утримуватись вони
повинні за рахунок місцевого населення;
- податки з оренди, доходів і млинів мають надходити до
царської скарбниці;
- кількість
реєстрових козаків має бути скорочена до 10 – 40 тис. чол.;
- надалі кандидатуру гетьмана слід узгоджувати з царем;
- обраного київського митрополита обов’язково направляти
на посвячення до московського патріарха тощо.
Ю.Хмельницький (1659 р., Переяславські статті)
- московські воєводи одержували право прибути із залогами не тільки до Києва,
а й до Переяслава, Ніжина, Чернігова, Брацлава та Умані.
- гетьманському урядові заборонялося вести самостійну зовнішню політику, а
саме: укладати міжнародні договори, приймати іноземних послів тощо.
- київський митрополит повинен був визнати зверхність московського патріарха
(Українська православна церква відкинула цю статтю як неправомірну).
- заборонялося без царського дозволу переобирати гетьмана, а також оголошувати
війну або посилати полки на допомогу сусіднім державам.
- гетьман втрачав право призначати і звільняти генеральну старшину та
полковників.
І. Брюховецький (1663, 1665 р., Батуринські статті, Московські
статті)
- московські воєводи й залоги отримували право перебувати майже в усіх великих
містах.
- збирання податків покладалося на московських воєвод, а збори повністю мали
надходити до царської казни.
- вибори гетьмана могли відбуватися лише з дозволу царя та у присутності
царського представника.
- гетьманський уряд позбавлявся права на проведення самостійної зовнішньої
політики.
Д. Многогрішний
(1668 р., Глухівські статті)
- московські воєводи лишалися тільки в п’яти містах, причому вони не мали
права втручатися у справи місцевого врядування;
- встановлювався козацький реєстр чисельністю 30 тис.;
- гетьман мав також право утримувати наймане військо - 1 тис. компанійців;
- гетьманові заборонялося вступати в зносини з іншими державами;
- податки мала збирати тільки старшина;
- ускладнювався перехід селян до козацького стану.
І. Самойлович (1672 р., 1674
р. Конотопські статті, Переяславські статті)
- гетьманові заборонялося без царського указу та Старшинської ради висилати
посольства до інших держав, а також підтримувати відносини з Дорошенком;
- гетьманові не дозволялось позбавляти старшину посад, карати без згоди
Старшинської ради або вироку військового суду;
- козацькі посли не мали права брати участь в переговорах із представниками
польського уряду в Москві у справах стосовно України.
І.
Мазепа (1687 р., Коломацькі статті)
- Гетьман не мав права без царського указу
позбавляти старшину керівних посад, а старшина - скидати гетьмана.
- Значно обмежувалося право гетьмана розпоряджатися військовими землями.
- Гетьманському урядові заборонялося
підтримувати дипломатичні зносини з іншими державами.
- Передбачалося розміщення в гетьманській столиці - м. Батурині - полку
московських стрільців.
- Гетьман мав удаватися до особливих заходів, аби "усіма силами
з'єднувати в міцну й нерозривну згоду обидва руські народи";
щоби "Малоросію
не називали землею Гетьманською, а лише визнавали землею, яка знаходиться в царській
самодержавній владі". Пункт 19 Коломацьких статей до таких
заходів відносив, зокрема, шлюби між українцями та московитами.
Івана Скоропадського (1708,.Решетилівські статті). У них він просив підтвердити права й вольності
Гетьманщини та вирішити чимало важливих справ повсякденного життя.У відповідь
Петро І надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні
договірні статті.
- У царському указі права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який
відповідав інтересам Московії. Згодом було обіцяно дати й статті.
- Що ж до інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування
російських генералів мусять переходити не лише прості козаки, а навіть і
гетьман.
- Воєводи сидітимуть, сповіщав Петро І, в українських містах, як і раніше; у
справи українців вони не втручатимуться, крім таких "державних", як
"зрада" (під "зрадою" розумілися будь-які дії, що
суперечили бажанням царя).
Д. Апостол.(1723 р., Коломацькі чолобитні)
- Статті вкотре порушували питання про звільнення маєтків старшини від
оподаткування.
- Йшлося також про хиби у судочинстві, що їх козацький уряд у змозі виправити
без стороннього втручання.
- Насамкінець старшина просила дозволу обрати гетьмана.
"Рішительні
пункти" 1728 р.
- Згідно з "новим договором" гетьман позбавлявся права вести
переговори з іншими державами.
- Дозволялося лише розв'язувати прикордонні проблеми з Польщею і Кримом, але
під наглядом російського резидента.
- На військові уряди мали обиратися особи зі старшини, одначе затверджувалися
вони імператором.
- Нижчу старшину затверджував гетьман. Вищою судовою інстанцією став
Генеральний суд.
- Він складався з трьох росіян і трьох українців та очолювався гетьманом, але
"головним суддею" вважався цар.
- Скасовано заборону росіянам купувати землі в Україні, хоча й зазначалося,
що нові землевласники мають коритися українській адміністрації.
- Нові статті значно обмежували й без того урізані права та вольності
України.
- Що ж до гетьмана Апостола, то права йому надавалися навіть менші, ніж
Скоропадському.
Договори і статті з
Польщею
І.
Виговський ( 1658 р.,Гадяцький договір)
-Україна, Польща і Литва утворювали федерацію трьох самостійних держав, об’єднаних
лише спільно обраним королем.
- Україна в межах Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств
ставала незалежною державою під назвою Великого князівства Руського.
- найвища законодавча влада у Великому князівстві Руському належала депутатам
від усіх земель князівства, а виконавча - зосереджуватися в руках гетьмана,
який обирався б довічно й затверджувався королем.
- передбачалося, що Велике князівство Руське матиме власні судову й фінансову
системи, йшлося про створення власної монетарні.
- українське військо мало налічувати 30 тис. козаків і 10 тис. найманого
війська.
- церковну унію належало скасувати в усіх трьох державах.
- православна церква мусила мати такі самі права, як і римо-католицька.
- передбачалося створення двох університетів, причому один із них отримував
статус академії (Києво-Могилянська академія), а також колегіумів, гімназій,
різних шкіл і друкарень.
- запроваджувалася цілковита свобода слова і друку.
Ю.
Хмельницький (Слободищенський трактат 1660 р.)
- Трактат розроблявся на
основі Гадяцького договору, однак текст його зазнав суттєвих змін.
- було усунуто статтю про
Велике князівство Руське. Передбачалося повернення польській шляхті й магнатам
усіх маєтностей в Україні.
- гетьмана позбавлено
права зовнішньополітичних відносин; його було зобов’язано надавати військову
допомогу Польщі в її війнах з іншими державами.
Договори з
Османською імперією
П.
Дорошенко (1669 р., Корсунські статті)
М.
Ханенко (1670 р., Острозькі статті)
Мирні договори
Зборівський м\д
(Польща, Гетьманщина)
8 серпня 1649
р.
- Договір передбачав перехід під владу гетьмана
територій колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.
- На цих територіях польський уряд позбавлявся
права розміщувати свої війська, а державні посади мали обіймати лише
православні.
- Встановлено реєстр у 40 тис. козаків.
- Усім учасникам війни оголошувалася амністія.
- Шляхта поверталася до своїх володінь.
- Селяни мусили виконувати довоєнні повинності в
маєтках своїх власників.
Білоцерківський м\д
(Польща, Гетьманщина)
18 вересня 1651 р.
- Територія гетьманського врядування обмежувалася
Київським воєводством.
- До Брацлавського й Чернігівського воєводств
поверталася польська адміністрація.
- Магнати і шляхта отримували свої довоєнні маєтки.
- Козацький реєстр зменшувався з 40 до 20 тисяч.
Віленське перемир’я
(Польща, Московія)
24 жовтня 1656 р.
- воєнні дії між Річчю Посполитою й
Москвою припинялися,
- обидві країни зобов’язувалися не розпочинати переговорів про мир зі Швецією ,
- передбачалися спільні воєнні дії проти Швеції та Бранденбургу ,обрання царя на
польський трон.
Андрусівське
перемир’я
1667 р.
Московія
|
Польща
|
|
Воєнні дії між цими державами припинялися. Встановлювалося перемир'я на
13,5 років.
|
||
Під владою Московії залишалася Лівобережна Україна, їй поверталися
Сіверщина, Смоленщина і на два роки - Київ.
|
За Польщею закріплювалися землі Білорусі й Правобережної України.
|
|
Запорозька Січ переходила під контроль обох держав.
|
||
Бучацький м\д
(Журавенський м\д)
1672 р., 1676 р.
Туреччина
|
Україна
(Дорошенко під протекторатом Туреччини)
|
Польща
|
отримувала від Польщі Подільське
воєводство з Кам'янцем
|
мав опікуватися Брацлавщиною й
Південною Київщиною
|
залишала за собою Галичину, Волинь та
Північну Київщину
|
Бахчисарайський м\д
1681 р.
Туреччина
|
Московія
|
приєднувала Південну Київщину,
Брацлавщину й Поділля
|
приєднувала Лівобережну Україну і Київ
|
Кордон між Туреччиною та Московською
державою встановлювався по Дніпру
|
|
Протягом 20 років територія між Бугом
та Дніпром мала залишатися незаселеною
|
|
«Вічний мир»
1686 р.
за
Московією
|
за Польщею
|
право на володіння Лівобережною
Гетьманщиною
|
Північну Київщину, Волинь і Галичину
|
Брацлавщина та Південна Київщина
ставали нейтральною незаселеною зоною між двома державами
|
|
Поділля лишалося під владою Туреччини,
щоправда, недовго, бо 1699 р. також було приєднане до Польщі
|
|
Очень много домашнего, слишком👍
ВідповістиВидалити