Громадянська освіта
- Основні терміни і поняття
До Розділу І. «Особистість та її ідентичність»
ІДЕНТИЧНІСТЬ — подібність предметів, явищ або понять. Соціальна ідентичність — це усвідомлення особою своєї належності до різних соціальних груп (економічних, національних, професійних, мовних, політичних, релігійних, расових та інших).
ОСОБИСТА ГІДНІСТЬ — це особливе моральне ставлення людини до самої себе.
САМОВИЗНАЧЕННЯ — це процес визначення свого місця в житті, у суспільстві, усвідомлення своїх інтересів. Результатом самовизначення є усвідомлення себе (своїх життєвих планів, цілей, особистісних особливостей, можливостей, здібностей), а також суспільних вимог та очікувань і їх зіставлення.
САМОРЕАЛІЗАЦІЯ — це розкриття власних можливостей, це той шлях, який веде людину до успішного й щасливого життя.
СІМ’Я — це соціально санкціонована, відносно стійка група людей, яка об’єднана кровною спорідненістю, шлюбом або усиновленням дітей, члени якої проживають разом і економічно пов’язані між собою.
СОЦІАЛІЗАЦІЯ — це процес засвоєння культури (норм поведінки, цінностей, ідей, правил, стереотипів розуміння) і формування соціальних якостей, завдяки яким людина стає дієздатним учасником соціальних зв’язків, інститутів і спільнот.
СОВІСТЬ — це усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання.
СУБКУЛЬТУРА — це частина загальної культури, система цінностей, традицій і звичаїв, притаманних великій соціальній групі. -
Основні терміни і поняття
До Розділу ІІ. «Права і свободи людини»
ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА — це підпорядкованість держави та її інститутів праву, що можливо лише за умов, коли в суспільстві втілюються в життя повага до прав і свобод людини, рівноправність та рівність усіх перед законом, верховенство Конституції, розподіл влади, законність, заборона державного свавілля, юридична визначеність, пропорційність між метою і засобами її досягнення, незалежність суду і суддів тощо.
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — це свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності, своїх обов’язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Юридична відповідальність — заходи впливу, які держава застосовує до особи за вчинення правопорушення.
ГУМАНІЗМ — один із принципів права в демократичній державі, за яким визнається цінність людини як особистості, її право на вільний розвиток, виявлення своїх здібностей, утвердження пріоритету блага людини як критерію оцінки суспільних відносин.
ЛЮДСЬКА ГІДНІСТЬ — це сукупність моральних, світоглядних, професійних якостей людини, які дають їй підстави для самоповаги і для усвідомлення своєї суспільної цінності.
МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ І ПРАВ ДИТИНИ — це забезпечені державою можливості виконання громадянами певних дій, завдяки яким можна захистити свої права, свободи і законні інтереси.
МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ — це система міжнародних норм, процедур та інституцій, створених для забезпечення поваги до прав людини в усіх країнах світу.
ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ — це будь-які неправомірні діяння, які перешкоджають нормальній реалізації визнаних світовим співтовариством можливостей людини, порушують або обмежують її блага чи умови життя.
ПРАВА ДИТИНИ — це сукупність спеціальних благ, умов життя і можливостей, необхідних для нормального розвитку, яких дитина (або в її інтересах батьки) може домагатися від держави та суспільства і які складають її правовий статус з урахуванням особливостей розвитку до досягнення повноліття.
ПРАВА І СВОБОДИ ЛЮДИНИ — це визнані світовим співтовариством блага й умови життя, яких може домагатися особа від держави і суспільства, у яких вона живе.
РІВНІСТЬ — це фундаментальна цінність концепції прав людини, яка показує, що люди є рівними і мають однакові права незалежно від біологічних, соціальних чи будь-яких інших характеристик особистості.
СВОБОДА — це можливість приймати рішення і діяти відповідно до своїх бажань, інтересів і цілей, якщо це не заборонено законом і не спричиняє невиправданої шкоди правам і свободі інших людей.
СОЛІДАРНІСТЬ — це єдність і цілеспрямоване об’єднання людей довкола основних, визначених ними ж, цілей і цінностей.
СПРАВЕДЛИВІСТЬ — це уявлення про правильне, що містить в собі вимогу пропорційності і відповідності прав і обов'язків, праці та винагороди, заслуг і їх визнання, злочину та покарання. - Основні терміни і поняття
- До Розділу ІІІ. «Людина в соціокультурному просторі»
ДИСКРИМІНАЦІЯ — це обумовлені упередженнями (негативними стереотипами), несправедливі дії щодо членів певних соціальних груп.
КОМПРОМІС — це згода з кимось у чомусь, що досягається взаємними поступками; поступка заради досягнення мети.
КОНСЕНСУС — це загальна згода у спірних питаннях, до якої приходять учасники переговорів, яка характеризується відсутністю серйозних заперечень щодо суттєвих питань у більшості зацікавлених сторін та досягається в результаті процедури, спрямованої на врахування думки всіх сторін.
КОНФЛІКТИ — це зіткнення протилежних цілей, позицій і поглядів суб’єктів соціальної взаємодії.
МЕДІАЦІЯ — це метод вирішення спорів із залученням посередника.
ПЕРЕГОВОРИ — це спосіб виходу з конфлікту, що полягає у взаємному спілкуванні з метою досягнення сумісного рішення, згоди.
ПОЛІКУЛЬТУРНЕ СУСПІЛЬСТВО — це суспільство, у якому співіснують різноманітні культури глобалізованого світу, а люди різних культур живуть пліч-о-пліч в громаді, рівною мірою взаємодіють, але водночас зберігають свої відмінні особливості.
СУСПІЛЬСТВО — це сукупність усіх видів взаємодії та форм об’єднання людей, у якій знаходить вияв їх взаємозалежність один від одного і які склалися історично.
СОЛІДАРНІСТЬ — це спільність інтересів, одностайність, спільна відповідальність.
СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ — це сукупність розміщених по вертикалі соціальних прошарків.
СОЦІУМ — це суспільство як цілісна соціальна система; людська спільність певного типу (родові і сімейно-споріднені, соціально-класові, національно-етнічні, територіально-поселенські спільності); соціальне оточення людини, сукупність форм діяльності людей, що історично склалися.
СТЕРЕОТИПИ — це спрощені, схематизовані, часто спотворені або навіть помилкові уявлення про якісь соціальні об’єкти (людину чи групи людей).
СУСПІЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ — це почуття обов’язку, який може бути ситуативним («Я пообіцяв — виконаю») або таким, що властивий соціальний ролі, статусу (обов’язок матері, сина, учня, військового, громадянина тощо).
ТОЛЕРАНТНІСТЬ — це здатність взаємодіяти з людьми іншої культури, іншого способу життя; без агресії сприймати думки, які відрізняються від власних, а також поважати особливості поведінки та способу життя інших.
УПЕРЕДЖЕННЯ — це негативний стереотип, що є негативною установкою щодо певної соціальної групи, упередження містить у собі негативні емоції, які породжують нетерпимість, несправедливість, грубість, аморальність та інші форми ворожої поведінки. -
Основні терміни і поняття
До Розділу ІV. «Демократичне суспільство та його цінності»
ВИБОРИ — це форма народного волевиявлення; інститут безпосередньої (прямої) демократії, що забезпечує формування народом представницьких органів влади.
ВОЛОНТЕРСТВО — це добровільна неприбуткова суспільно корисна діяльність, що здійснюється волонтерами через надання допомоги тим, хто її потребує.
ВЛАДА — це цілеспрямований вплив одного суб’єкта на інший або їх сукупність за допомогою будь-яких засобів (включаючи силу), щоб підвладний суб’єкт чинив так, як того вимагає носій влади.
ВРЯДУВАННЯ — це прозорий процес ухвалення рішень за умов залучення всіх членів громади (віче, сходини села тощо).
ГРОМАДА — це соціальна спільнота, члени якої мають спільні географічні та соціокультурні ознаки (місце проживання, інтереси, віросповідання, цінності, національність тощо) та взаємодіють між собою з метою задоволення певних потреб чи розв’язання проблем.
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО — це такий соціальний простір, де люди взаємопов’язані і взаємодіють між собою як незалежні один від одного та від держави індивіди (які можуть об’єднуватися, оскільки окремому індивіду важко самостійно відстоювати свої права і законні інтереси) і який має забезпечити в різних суспільних сферах умови для самореалізації окремих людей та колективів.
ДЕМОКРАТІЯ — це модель державно-політичного режиму, за якого єдиним джерелом влади в державі є народ, який здійснює її як безпосередньо, так і через обраних представників, і за якого існують рівні можливості здійснення прав і свобод кожного члена суспільства.
ДЕРЖАВНА ВЛАДА — це така політична влада, що діє від імені всього суспільства і здатна за допомогою правових і організаційних засобів реалізувати волю держави в межах конституції та законів (у сучасних демократичних державах).
ДИТЯЧА ОРГАНІЗАЦІЯ — об’єднання громадян віком від 6-ти до 18-ти років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.
ЗМІШАНА ВИБОРЧА СИСТЕМА — це система виборів, яка поєднує в собі елементи мажоритарної і пропорційної системи (одна половина депутатів обирається за мажоритарною системою, а друга — за пропорційною).
ЛІДЕРСТВО — це здатність особи скеровувати й організовувати колективну поведінку деяких або всіх його членів, мати вплив на інших людей.
МАЖОРИТАРНА ВИБОРЧА СИСТЕМА — це система виборів, за якої обраним у виборчому окрузі вважається кандидат, який отримав більшість голосів виборців.
ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ УЧНІВ — це передбачена законодавством і установчими документами закладу освіти дозволена, припустима та необхідна поведінка учнів як здобувачів освіти та учасників навчально-виховного процесу, що в сукупності становить правовий статус учнів.
ПРЕДСТАВНИЦЬКА ДЕМОКРАТІЯ — це здійснення народом свого волевиявлення через обраних ним представників — депутатів чи інших виборних осіб.
ПРИНЦИПИ ВИБОРЧОГО ПРАВА — це засади, за якими здійснюються вибори і відповідно до змісту яких вибори можна вважати справжнім волевиявленням народу.
ПРОПОРЦІЙНА ВИБОРЧА СИСТЕМА — система виборів, за якою розподіл місць у парламенті між партіями відбувається пропорційно тій кількості голосів, яку вони отримали під час голосування.
ПРЯМА ДЕМОКРАТІЯ — це особиста участь або участь у складі об’єднання громадян в управлінні справами суспільства і держави.
РЕФЕРЕНДУМ — це спосіб ухвалення громадянами через безпосереднє голосування законів або інших рішень із важливих питань загальнодержавного значення.
СОЦІАЛЬНА АКТИВНІСТЬ — первинна соціальна якість, що відображає цілісне, стале активне ставлення до суспільства, громади, проблем їх розвитку та визначає якісні особливості свідомості, діяльності і становища особистості. -
Основні терміни і поняття
До Розділу V. «Світ інформації та мас-медіа»
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ — документи та інші матеріальні носії інформації, що її зберігають, а також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.
ІНФОРМАЦІЯ — це певні відомості незалежно від форми їх подання; знання про факти, події, речі, ідеї та поняття, які в певному контексті мають конкретний сенс.
МАНІПУЛЯЦІЯ — це цілеспрямована дія на масову аудиторію, щоб скерувати її в потрібне маніпуляторові русло, викликати в неї бажані настрої і поведінку.
МАС-МЕДІА(МЕДІА) — це те, що доносить до нас (у просторі й часі) певні повідомлення (меседжі) за допомогою візуальних (зорових), аудіальних (слухових) і візуально-аудіальних (зорових-слухових) засобів, зокрема інформаційно-комунікативних і комунікаційних технологій.
МЕДІАТЕКСТ — текст, призначений для масової аудиторії (великої більш-менш однорідної кількості реципієнтів): газетний текст, новинний текст, публіцистичний текст, радіотекст, телетекст, PR-текст, інтернет-текст та ін.
«МОВА ВОРОЖНЕЧІ» — систематичне вживання висловів, які є виявом агресії, спрямованої на людину або групу осіб за ознакою раси, релігії, статі або сексуальної орієнтації, наприклад поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості: висловів у формі радикального націоналізму, дискримінації та ворожості щодо меншин, мігрантів.
ПРОПАГАНДА — цілеспрямований вплив на аудиторію через поширення різними комунікативними каналами недостовірної (неповної, неточної, спотвореної) інформації, спрощених (однобічних) суджень, спеціально створених міфів, стереотипів, оцінок, а також прихованого чи відкритого нав’язування якоїсь однієї позиції, ідеї для спонукання й змушування людей робити те, на що вони не наважилися б, маючи достовірну (повну, різнобічну) інформацію.
РЕКЛАМА — це поширення інформації про когось чи щось у будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою популяризації, привернення уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників.
СВОБОДА СЛОВА — базова цінність демократичного суспільства, потрібна умова громадянської самореалізації кожної людини, що передбачає право людини виражати свої погляди в усній і письмовій формах, зокрема через засоби масової інформації.
СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ — вид нових медіа, масової комунікації в інтернет-середовищі, призначений для соціальної взаємодії користувачів між собою через створення і/або розміщення різної інформації в будь-якому форматі (вербальний текст, відео, звук, фото).
СУДЖЕННЯ — це думка про що-небудь, погляд на щось, а також виклад своїх думок, поглядів, оцінок й, зокрема, критики.
СУСПІЛЬНЕ МОВЛЕННЯ — це діяльність суспільних медіа, незалежних від влади, бізнесу, політичних партій, що створюються з метою задоволення інформаційних потреб суспільства, залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань, сприяння формуванню громадянського суспільства.
ФАКТ — це дійсна, невигадана подія, дійсне явище — те, що сталося, відбулося насправді.
ФЕЙК — це спеціально поширювана в мас-медіа й соціальних мережах відверто брехлива інформація, фальсифікація, підробка.Конвенція ООН Про права дитини
Автор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити