Автор проекту: Певень Т.В.

 Квест «Знавці історії Вінниці»

17.02.2023р. відбувся краєзнавчий квест «Знавці історії Вінниці» для учнів 8-х класів (учитель Певень Т.В.). Діти помандрували у минуле, згадали якою була Вінниця на початку ХХ століття. Команди розповідали про історію районів міста, видатних людей, архітектурний спадок Григорія Артинова та цікаві факти про сучасну Вінницю. З любові до рідного міста починається любов до Батьківщини та виховання справжнього патріота.

 Співпраця з Вінницьким Краєзнавчим музеєм

03.02.2023р. на засідання краєзнавчого гуртка (керівник Певень Т.В.) завітав науковий співробітник Науково-експозиційного відділу новітньої історії Краєзнавчого музею Тичук Євген Анатолійович. Діти із захопленням слухали цікаву розповідь про зброю та мистецтво бою козаків. Учні навіть отримали можливість доторкнутися та потримати зброю в руках.

Щороку 22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки (далі – УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42. Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991-го насправді відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві сталася не менш вагома подія – об’єднання в одну державу Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Як наслідок, у XX столітті українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Корисні посилання 

1. Інтернет-банери до Дня Соборності: https://mega.nz/folder/RwwWHCBB#tS4BkMEP5zy6YCJNz5wJpw  

2. Відеоролик «Разом з власної волі з 1919 році»: https://mega.nz/folder/pwQ0kZJa#w1qzRCHl4eT0BC5_45SYBQ  

3. Методичні рекомендації для загальноосвітніх навчальних закладів до Дня Соборності України-2020: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychnirekomendaciyi/metodychni-rekomendaciyi-dlya-zagalnoosvitnih-navchalnyh-zakladivdo-dnya-sobornosti-ukrayiny-2020 

4. Інформаційні матеріали до 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки: http://unr.uinp.gov.ua/metodichni-materiali/metodichni-materiali/informatsiynimateriali-do-100-richchya-progoloshennya-nezalezhnosti-ukrainskoi-narodnoirespubliki-2018-rik 

5. Настільна гра «Українська революція 1917–1921»: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/navchalni-igry/nastilnagra-ukrayinska-revolyuciya-1917-1921 

6. Карткова гра «100 облич Української революції»: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/navchalni-igry/kartkovagra-100-oblych-ukrayinskoyi-revolyuciyi 

7. Відеоісторія «Українська революція 1917-21 років. Як творилася держава»: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/videolekciyi/cyklvchymo-istoriyu/ukrayinska-revolyuciya-1917-21-rokiv-yak-tvorylasya-derzhava 

8. Аудіо-альбом «Пісні Української революції»: https://uinp.gov.ua/elektronni-vydannya/audioalbom-pisni-ukrayinskoyirevolyuciyi1 

9. Виставка «100 років боротьби: Українська революція 1917-1921»: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vystavka-100-rokiv-borotby-ukrayinskarevolyuciya-1917-1921 

10.Виставка «Українська революція 1917-1921: регіональний вимір»  https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/vyskavka-ukrayinska-revolyuciya-1917-1921-regionalnyy-vymir 

11. Виставка «Донбас: переPROчитання образу»: https://uinp.gov.ua/vystavkovi-proekty/nazva-vystavky 

 Шановні одинадцятикласники.

Вчителі історії зібрали для вас матеріали, що допоможуть у підготовці до ЗНО. Все необхідне розміщено у вкладці "ЗНО" на цьому блозі. Матеріали містять програму ЗНО, конспекти, карти, писемні джерела, плакати, тренувальні тести.

Бажаємо успіхів.

Щорічно в четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам'ять жертв Голодоморів. 2022 року це буде 26 листопада.

Українським інститутом національної пам'яті було оприлюднено інформаційні матеріали щодо цьогорічних заходів, адже 26 листопада 2022 року будуть 90-ті роковини Голодомору 1932-1933 років. Інформаційна кампанія цьогоріч проходитиме під гаслом "Пам'ятаємо. Єднаємося. Переможемо".

Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни Росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже Росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять всіх жертв.

Відео - Акція "Де б ти не був" , "На війні і в тилу"

 Також о 16:00 за київським часом пройде Загальнонаціональна хвилина мовчання.

Голодомор 1932–1933 років: що відомо

Відео-спогади у фільмі "Червоне намисто"  

Кількість жертв Голодомору 1932–1933 років, за різними оцінками, коливається від 3 до 7 мільйонів осіб. Деякі дослідники називають й більші цифри. У рішенні Київського апеляційного суду щодо винуватців Голодомору від 2010 року вказано 3,9 мільйона. А все тому, що в Радянському Союзі намагалися будь-що приховати правду про геноцид українського народу. Через три десятиліття режим вдався до нових геноцидних практик проти українського народу.

Офіційно Голодомор 1932-1933 років був визнаний геноцидом українського народу Верховною Радою України 2006 року. В той же час 16 країн світу визнали цей період винищенням української нації. Серед них: Австралія, Грузія, Еквадор, Естонія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, США, Угорщина, Португалія, а також Ватикан як окрема держава. А ще вісім засудили його як акт винищення людства.

Голодомор 1932-1933 року відбувався на всій території радянської України, а також на Кубані і Поволжі, де проживали українці в той час. Масовий голод був у Казахстані, на Південному Уралі і в Західному Сибіру. Найбільше українців, згідно з демографічними даними, загинули на території сучасних Київської, Харківської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Чернігівської, Вінницької, Житомирської, Одеської областей.

На той час землі Волині, Галичини та Західного Поділля входили до складу Польщі, Буковини — до складу Румунії, а Закарпаття — Чехословаччини. Тому голоду тут 1932-1933 року взагалі не було.

1932 року для України встановили нереальний до виконання план заготівлі хліба (356 млн пудів). Йшлося тоді про повну конфіскацію всіх запасів пшениці та іншого зерна. Також конфісковували харчі, майно, одяг. Забирали їх за невиконання наказу як штраф.

Історик Станіслав Кульчинський вважає, що в Україні 1932 року було майже 25 тисяч колгоспів. І всім їм було висунуто нереальні плани заготівлі. Попри це 1500 із них ці плани змогли виконати. Вони під каральні санкції не потрапили. Тому на їхніх територіях не було такого смертельного голоду.

Боржників заносили до так званих "чорних дошок". В ті роки це означало смертний вирок. Адже таким населеним пунктам не завозили товари, їхнім жителям забороняли покидати межі селища, а все майно конфісковували.

В серпні 1932 року з'явився так званий "Закон про 5 колосків". Під приводом того, що розкуркулені селяни (ті, у яких забрали всі речі і їжу за штрафи) розкрадають вантажні поїзди, кооперативне та колгоспне майно. За такі порушення закону, який запропонував створити сам Сталін, передбачався розстріл, а за пом'якшувальних обставин могли ув'язнити на 10 років. Права амністії не існувало.

В народі документ одразу прозвали "Законом про 5 колосків", оскільки винним був кожен, хто взяв до рук хоча б кілька колосків пшениці поруч із колгоспним полем. Діяв він до 1947 року, але найбільше його застосовували саме 1932-1933 року.

 

Краєзнавчий гурток вивчає історію Мурів.

27.11.2022р. краєзнавчий гурток під керівництвом Певень Т.В., під час екскурсії історичним центром Вінниці, вивчав історію Мурів-найдавнішої кам’яної споруди міста. Діти спустились до нижньої церкви Спасо-Преображенського собору та прогулялись по території Мурів. Учні здійснили захоплюючу подорож у минуле.