Історія України 11 клас


Додаткові матеріали ТУТ






ПІДГОТОВКА ДО ЗНО 2021-2022

Для початку роботи прейдіть за посиланнями

Програма ЗНО. Теми 20-31

Матеріали з історії України 
для ЗНО

Безкоштовний курс підготовки до ЗНО


Компонент мультипредметного тесту з історії України . Пробні тести



ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ
  2021-2022
вчитель Жук О.В.


11-А 
11- Б 

11В 17.11-19.11.2020 історія України
Перейдіть за посиланням
11В клас 

Тема. Україна в повоєнні роки.

Завдання:

1.     Опрацювати параграф підручника.

2.     Опрацювати опорний конспект.

3.     Підготуватися до он-лайн тесту з теми.

Матеріал до теми:

І. Міжнародні договори:

Чехословаччина.

26.10.1944р.-з′їзд делегатів народних комітетів Закарпаття схвалив Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР.

29.06.1945 р.- договір Чехословаччини і СРСР про возз’єднання Закарпатської України з УРСР.

Січень 1946 р.-утворення Закарпатської області. Центр-Ужгород.

Польща.

16.08.1945р.-договір між СРСР та Польщею про радянсько-польський кордон.

1951р.- остаточне розмежування кордону.

04.08 1947 р.- операція «Вісла».

Причина:1. Полонізація українських земель.

2. Приборкання УПА.

3. Ліквідувати підтримку українського населення боротьбі УПА.

Привід: вбивство в березні 1947 р. заступника міністра оборони Польщі Сверчевського.

Суть операції: депортація українських та змішенних сімей з українських етнічних земель  на західні та північні польські землі, так звані «повернуті землі» від Німеччини  з обов’язковим розпорошенням. Тих хто чинів опір відправляли в концтабір Явожно.

Румунія.

10.02.1947р.-радянсько-румунський договір. 

ІІ. Зовнішньополітична діяльність УРСР.

Березень 1944р.-утворення Народного комісаріату закордонних справ УРСР. Очолив Мануїльський.

Травень 1945р.- Установча конференція ООН в Сан-Франциско.

ІІІ. Період відбудови.

 1946-1959 рр.- 4-а п’ятирічка відбудови.

Особливості:

-         Відмова від плану Маршалла

-         Лише внутрішні ресурси

-         Трудовий ентузіазм, соціалістичні змагання

-         Державні позики, податки

-         З евакуації повернулось лише 15 % промислових підприємств

-         Адміністративно-командна система

-         Відновлення довженної моделі н/г

-         80 % капіталовкладень на важку промисловість та військово-промисловий комплекс

-         13 % на легку промисловість

-         7 % на сільське господарство

-         1947 р- скасовані продовольчі картки

-         1947 р.- грошова реформа

-         1947р.- вибори до Верховної  Ради і до місцевих Рад.

1945-1947 р.-голод.

Причини:

-         Повоєнна розруха,

-         Посуха

-         Високі плани хлібозаготівлі

-         Експорт хліба за кордон.

Наслідки: загинуло близько 1 млн. населення України. Погіршення становища на селі. 


24.11.20р.-11В клас

Тема. Депортації українців. Національно-визвольний рух.

Завдання:

1.Опрацювати параграф 5.

2.Опрацювати опорний конспект.

3.Переглянути відеоматеріал.

1. Обмін населенням між Польщею й УРСР. Масові депортації (1944–1946)

9 вересня 1944 р. в Любліні між прорадянським Польським комітетом національного визволення та урядом УРСР було підписано угоду про обмін населенням – українців з території Польщі й поляків з території УРСР. В урядових договорах проголошувалося, що це добровільне переселення. Спочатку переселення здійснювалося й справді на добровільних засадах. Обидві держави взяли на себе зобов’язання організаційно сприяти переселенцям і надавати їм матеріальну допомогу. Поляки, які мали право на виїзд до Польщі як громадяни Другої Речі Посполитої, переселялися охоче, щоб уникнути колгоспного рабства. Однак далеко не всі українці, які жили на своїй етнічній території впродовж багатьох поколінь, прагнули переселитися в Радянський Союз.

Небажання українців переселятися підважувало плани влади обох країн. Тому незабаром розпочалися силові акції, що мали на меті примусове виселення.

2. Акція «Вісла»

Було запропоновано план виселення українців і членів змішаних українсько-польських родин на західні землі, приєднані до Польщі за рішенням Потсдамської конференції. На цих землях українці мали асимілюватися з поляками. Операція «Вісла» розпочалася 28 квітня 1947 р.

У західні та північні воєводства з теренів Закерзоння (Надсяння, Лемківщини, Холмщини й Підляшшя) було виселено до кінця 1947 р. вивезли ще понад 10 тис. осіб.

У квітні 1947 р. політбюро ЦК Польської партії робітничої ухвалило створити для застрашення непокірних українців концтабір у Явожно (Сілезьке воєводство) – на місці колишнього філіалу нацистського концентраційного табору «Аушвіц» (Освенцим). Тут було ув’язнено майже 4000 осіб. За час функціонування концтабору (травень 1947 р. – січень 1949 р.) загинуло близько 200 в’язнів.

3.Український визвольний рух у західних областях

  Після закінчення радянсько-німецької вій ни діяльність збройного підпілля ОУН та УПА за активної підтримки населення була спрямована на те, щоб не допустити встановлення в західних областях України сталінського тоталітарного режиму. Боротьба українських на ціона лі стів тривала близько десяти років.

 Перші два роки протистояння (1944–1945) були найкривавішими. За цей час підпілля ОУН та УПА здійснило 6600 акцій, яким радянські органи безпеки протиставили 39 773 каральні операції.

На початку 1945 р. відбулася нарада членів головного прово у ОУН(б), на якій постало питання про перспекти  боротьби. Учасники наради ухвалили продовжувати боротьбу, сподіваючись на допомогу кра їн Заходу.

 Після війни ОУН і УПА відмовилися від відкритих боїв. Великі підрозділи повстанців були переформовані на менші з дислокацією в лісових масивах, де розгорнулося будівництво підземних сховищ (бункерів, криївок). Повстанці перейшли до тактики партизанської війни «малими групами», спрямовуючи свої акції проти непопулярних заходів радянської влади: проведення масової мобілізації, переслідування УГКЦ, депортації місцевого цивільного населення, насильницької колективізації. Основні методи боротьби в повоєнні роки – антирадянська пропаганда, терористичні акти проти співробітників каральних органів, партійно-радянських працівників, колгоспної адміністрації, фахівців з інших областей УРСР. Підпільники псували колгоспне майно, руйнували МТС.

    Черговий етап протистояння повстанців і влади був пов’язаний з виборами до Верховної Ради СРСР у лютому 1946 р., які мали легалізувати радянську окупацію. УПА у відповідь поширювала серед населення заклики до бойкоту виборів.

Кремль розгорнув у західних областях України безпрецедентну за масштабами і залученими силами акцію, що одержала назву «Великої блокади». На території захід их областей у січні – квітні 1946 р. було розміщено понад 3500 гарнізонів регулярних. Владі вдалося заблокувати всі села й перекрити доступ до них повстанців.

    21–26 жовтня 1947 р. було здійснено операцію з депортації цивільного населення Західної України з метою знищення соціальної бази українського визвольного руху, тепер уже з теренів УРСР. Цю одну з наймасовіших каральних акцій сталінського режиму, співмірну з депортацією кримських татар у 1944 р. чи акцією «Вісла», назвали операцією «Захід». Із західних областей України було депортовано понад 77 тис. українців (близько 26 тис. сімей). До регіону депортації входили Волинська, Дрогобицька, Станіславська, Львівська, Ровенська, Тернопільська й Чернівецька області. Вихідці із західних областей направлялися за тисячі кілометрів від України на спецпоселення в Казахську РСР, Красноярський край, Іркутську, Омську, Читинську та інші області РРФСР.

    Виселенню підлягали «родини учасників банд ОУН, пособники учасникам ОУН та члени їхніх родин, куркулі-націоналісти та їхні родини

    У вересні 1949 р. голова Генерального секретаріату УГВР, головнокомандувач УПА Роман Шухевич видав наказ, згідно з яким підрозділи і штаби УПА припиняли свою діяльність як бойові одиниці та органи управління. Зусилля загонів УПА та підпілля ОУН спрямовувалися на пропагандистську роботу й саботаж. У бepeзні 1950 p. в с. Білогорща неподалік Львoва, зaхищaючись y влaснiй криївці, зaгинув Р. Шухевич.

  У травні 1954 р. був заарештований єдиний на той час член Проводу ОУН в Україні, голова Генерального секретаріату УГВР і головний командир УПА Василь Кук



11 Г 06.10.2020 ( Вч. Полотняна Н.С.)
Перейдіть за посиланням

Тема. Україна в умовах десталінізації

Матеріал до теми:

    По смерті Й. Сталіна (5 березня 1953 р.) в СРСР розпочинається епоха змін у політичному житті. Початок 50 - перша половина 60-х років XX ст. - період післясталінської «хрущовської відлиги», основним змістом суспільно-політичного життя в УРСР, як і в СРСР в цілому, стали процеси десталінізації та лібералізації.

Десталінізація — це процес звільнення радянського суспільства від характерних рис тоталітаризму сталінського періоду, що охопив ключові його елементи: режиму особистої влади, застосування масового терору, потужного репресивного апарату, гіпертрофованого ідеологічного контролю. У вузькому розумінні десталінізація - це критика «культу особи Й. Сталіна».

У процесі десталінізації виділяють три етапи.

Перший етап (березень 1953 р. — лютий 1956 р.) відзначений:

першими амністіями засуджених до 5 років за посадові та господарські злочини, неповнолітніх, жінок, що мали дітей до 18 років;

ліквідацією позасудових органів, що були інструментами репресій (воєнних трибуналів військ МВС, Особливої наради МВС), змінами в системі ГУЛАГу (скасовувались номери на одязі, дозволялися побачення ув’язнених з рідними);

Другий етап (1956—1961) проходив під знаком XX з’їзду КПРС (лютий, 1956 р.) і характеризувався:

реабілітацією репресованих народів (у 1957 р. з місць заслань дозволено було повернутись на батьківщину чеченцям, інгушам, балкарцям, карачаївцям, калмикам, але офіційно не було реабілітовано німців Поволжя, кримських татар, турків-месхетинців (офіційне засудження депортації цих народів радянським керівництвом було здійснено лише 1989 р.);

звільненням з ув’язнення осіб, членів їхніх родин, звинувачених в «українському буржуазному націоналізмі»;

реабілітацією партійних і радянських керівників УРСР - В. Чубаря, В. Затонського, С. Косіора, М. Скрипника, Ю. Коцюбинського);

реорганізацією системи таборів (перейменовано на виправно-трудові табори), поверненням спецпоселенців;

зміною керівництва органів державної безпеки; затвердженням Верховною Радою СРСР нових «Основ кримінального законодавства» (за якими вік настання кримінальної відповідальності встановлювався у 14-16 років; заборонялось застосовувати засоби морального, фізичного тиску на затриманого, дозволялось ознайомлюватися з матеріалами слідства підсудному та його адвокатові, підсудному надавалося право захисту на судовому процесі; судові засідання стали відкритими (за деяким винятком));

реабілітацією українських письменників: Е. Блакитного, В. Чумака, І. Микитенка, драматурга М. Куліша, припиненням звинувачень в «українському буржуазному націоналізмі» кінорежисера О. Довженка, поета В. Сосюри.

Третій етап (осінь 1961 — осінь 1964 рр.) проявився в:

 

демонтажу пам’ятників Й. Сталіну, перейменуванні установ, підприємств, вулиць та населених пунктів, названих на честь вождя (Сталінську область перейменовано в Донецьку, а місто Сталіно - в Донецьк);

про поступову реабілітацію Й. Сталіна, про позитивну його роль в історії компартії та радянської держави стали заявляти в офіційних виступах, а постанови за часів «ждановщини» були розцінені як «правильні у принципі».

З усуненням М. Хрущова від влади (жовтень, 1964 р.) десталінізацію було остаточно згорнуто.

Ознаками лібералізації періоду «хрущовської відлиги» були: припинення масових репресій та ідеологічних кампаній проти українського буржуазного націоналізму; часткова реабілітація жертв репресій; критика культу особи Сталіна; уповільнення процесу русифікації; послаблення ідеологічного контролю в мистецько-літературній сфері.

Період «хрущовської відлиги» характеризувався реформуванням СРСР і УРСР, зокрема сфер державно-партійного управління, економіки, соціального захисту та забезпечення.

У сфері ідеології та партійного будівництва

 (XXI з’їзд КПРС, жовтень 1961 р.):

прийнято нову програму КПРС, за якою планувалося побудувати комуністичне суспільство в СРСР (бездержавне) за 20 років (тобто на 1980 р.);

«найважливішим» принципом КПРС проголошено: «Все в ім’я людини, все для блага людини»;

передбачалось з кожними виборами оновлювати партійне керівництва не менше як на перебування керівників партійних комітетів на посадах обмежувалося трьома термінами, секретарів первинних парторганізацій - двома;

партійне управління поділено за галузевим принципом на промислові та сільсько-господарські ланки (створювались промислові та сільськогосподарські партійні органи в областях, районах).


Завдання на період карантину (12.03. – 11.05.2020 р.)

Вчитель Жук Олена Валентинівна 
11-в клас
18-24.05.2020
Урок 2 тижня
21.05.2020
Контрольний тест

Повідомте учням
Код доступу 1329446
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=1329446 

Урок 1 тижня
18.05.2020
Повторювально-узагальнюючий урок перед контрольним тестом,
що відбудеться  о 10:00  21.05.2020
Повторити :
- конспекти за 30.03.- 16.04.2020
- Міжнародні відносини України. Помаранчева революція & 24, конспект
- Суспільно-політичне життя України 2005-2013 рр. – & 25, конспект
- Революція Гідності 2013–2014 рр. – & 26, конспект з блогу
- Збройна агресія Російської Федерації проти України – & 27, конспект з блогу
- Суспільно-політичне і соціально-економічне становище України в умовах «гібридної війни». Релігійне життя. – & 28, конспект з блогу

 04.-10.05.2020
Урок 3 тижня
08.05.2020
Повторювально-узагальнюючий урок за темою 
"Творення сучасної України"

Контрольний тест буде відкрито о 10:00 до 20:00 за посиланням ТЕСТ
Час проходження тесту - 45 хв.

Урок 2 тижня
07.05.2020
Підготовка до повторювально-узагальнюючого уроку за темою 
«Творення  сучасної Україна»
Повторити теми :
- Революція Гідності2013–2014 рр. – & 26, конспект з блогу
- Збройна агресія Російської Федерації проти України – & 27, конспект з блогу
- Суспільно-політичне і соціально-економічне становище України в умовах «гібридної війни». Релігійне життя. – & 28, конспект з блогу
                                                       
Пройти тест на повторення
«Культура, освіта, наука України часів незалежності » https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=163334  
- тест буде відкритий до 18:00 07.05.20

Підготуватися до тесту 08.05.2020

Урок 1 тижня
04.05.2020
Тема : Культура, освіта, наука України часів незалежності.


Завдання
1. Переглянути презентацію.
2. Опрацювати &  29, виписавши короткий конспект.
3. Підготуватися до тесту на наступний урок.

27.04.- 03.05.2020

30.04.2020
Урок 2 тижня
Тема : Суспільно-політичне і соціально-економічне становище України в умовах «гібридної війни». Релігійне життя.

Конспект
- Березень 2014 р. - підписання в Брюсселі Президентом  П. Порошенком політичної частини Угоди про асоціацію з Євросоюзом. У червні підписано її економічні розділи
- Жовтень 2014 р. - ухвалення пакета антикорупційних законів
- Квітень 2015 р. - ухвалення законів про декомунізацію
- Червень 2017 р.- запровадження безвізового режиму між Україною
та Євросоюзом
- 5 січня 2019 р. - підписання Вселенським патріархом Варфоломієм Томосу про автокефалію Православної церкви України
- 15 грудня 2018 р.  - об’єднавчий  собор українських православних церков. Створення єдиної помісної церкви – Православної церкви України
Поняття :
- Томос – офіційний документ, який надають новій автокефальній Церкві. У ньому визнається її право бути незалежною і самостійною в управлінні
- Декомунізація – система заходів, теоретична і практична діяльність, спрямовані на звільнення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства після падіння владущих комуністичних режимів.
- Безвіз - статус, що дозволяє громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 року.

Завдання
1. Опрацювати  &   28.
2. Виписати конспект з блогу вчителя.
3. До 22:00  30.04.2020 пройти тест за посиланням    ТЕСТ

Правила проходження тесту
1. Перейти за посиланням.
2. Вказати своє прізвище та ім’я.
3. Системою дозволено лише один вхід за посиланням.
4. Переглянути питання одразу після проходження тесту не буде можливості. Це можливо лише після того, як вийде час на проходження .
27.04.2020
Урок 1 тижня 
Тема : Збройна агресія Російської Федерації проти України.
Конспект:
- 20 лютого – 14 березня 2014 р. - окупація Криму РФ.
- квітень 2014 р.- захоплення терористами Донецька та Луганська. Встановлення ними контролю над значною частиною Донбасу
- 14 квітня 2014 р. - початок антитерористичної операції (АТО)
-  червень - липень 2014 р.- звільнення Маріуполя, Слов’янська,
Краматорська, Костянтинівки.
- серпень 2014 р. - бої за Іловайськ. Іловайський котел.
- 5 вересня 2014 р.  - підписання в Мінську представниками ОБСЄ, України та РФ угоди про тимчасове перемир’я у війні на Сході України.
- 26 травня 2014 р. – 22 січня 2015 р. Оборона Донецького аеропорту.
- 11 лютого 2015 р. - переговори «нормандської четвірки» в Мінську
щодо деескалації збройного конфлікту на Сході України.

Завдання
1. Опрацювати &  27
2. Виписати із підручника речення , в яких є поняття (6 балів)
- «гібридна війна»
- «зелені чоловічки»
- «нормандська четвірка»
- антитерористична операція
- Операція об’єднаних сил
- добровольчі батальйони
- Іловайськ
- кіборги
- «особливий статус»
- ОБСЄ
- «режим тиші»
- Мінськ
3. Дати розгорнуту відповідь на проблемне питання. (6 б)
У ЗМІ часто звучить запитання про те, кому має належати Крим. Висловіть свої судження щодо цього питання , підкріпивши їх історичними фактами.
4. Результати роботи відправити до 30.04.2020 р. на електронну адресу вчителя zhuchok36@gmail.com
Роботи, що будуть надіслані пізніше, не зараховуються.



21-26.04.2020

Уроки 1-2 (23-24.04.2020)
Підсумковий урок по темі "Україна в умовах незалежності"
Завдання :
1. Повторити  конспекти за 30.03. - 16.04.2020
2. Переглянути &  24-25
3. Пройти тест за посиланням    https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=445214 
Правила проходження тесту :
- вказати прізвіще та ім`я 
- виконання тесту можливе лише раз
- час виконання до 20:00 24.04.2020

13.-19.04.2020
Урок 3 (17.04.2020)
Тема : Революція Гідності2013–2014 рр.
Конспект :
21 листопада 2013 р. - виступ протестувальників у Києві із закликами не відмовлятися від євроінтеграційного курсу – початок Євромайдану.
30 листопада 2013 р. - перший силовий розгін  «Беркутом» мирних
протестувальників Євромайдану, побиття студентів.
8 грудня 2013 р. - «Марш мільйона» – найчисельніше віче на Майдані
Незалежності у Києві .
16 січня 2014 р. - ухвалення пропрезидентською більшістю Верховної Ради
законів, які обмежували громадянські права («диктаторські закони»)
18–20 лютого 2014 р. - штурм («зачистка») Майдану силовиками
22 лютого 2014 р. - ухвалення Верховною Радою України постанови «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України».
20 лютого 2014 р. - «Кривавий четвер» – трагічна загибель десятків протестувальників у Києві.
25 травня 2014 р. - Позачергові вибори. Обрання П. Порошенка Президентом України.

Завдання
1. Опрацювати  & 26 та презентацію.
2. Дати загальну характеристику подіям Революції Гідності за схемою :
- Причини
- Привід
- Період
- Основні події
- Наслідки.

3. Результати роботи відправити до 23.04.2020 р. на електронну адресу вчителя zhuchok36@gmail.com

Роботи, що будуть надіслані пізніше, не зараховуються.

13-19.04.2020


Урок 1 (13.04.2020)
Урок 2 (16.04.2020)
Тема : Суспільно-політичне життя України 2005-2013 рр.


Завдання
1. Опрацювати & 25 (пункти 1, 2), скласти короткий конспект.
2. Переглянути відео і виконати письмово тест, що розміщений у ньому.

3. Обрати по 5 позитивних і негативних фактів, які стосуються діяльності президентів В. Ющенка та В. Януковича, записавши їх у таблицю.
Позитивні факти діяльності
Негативні факти
діяльності
Віктор Ющенко


Віктор Янукович




4. Результати роботи відправити до 17.04.2020 р. на електронну адресу вчителя zhuchok36@gmail.com
Роботи, що будуть надіслані пізніше, не оцінюються.
09.-10.04.2020 р.
Тема : Міжнародні відносини України. Помаранчева революція
Конспект : 
- 5 грудня 1991 р. – Заява ВРУ до парламентів і народів світу;
- 30 січня 1992 р. - Україна стала членом Конференції з безпеки та співробітництва в Європі (з 1995 р. – Організації з безпеки та співробітництва в Європі, скорочено ОБСЄ);
- липень 1992 р. – схвалення ВРУ основних напрямів зовнішньої політики України;
- грудень 1994 р. – підписання в Будапешті вищими керівниками України, США, Великої Британії та Російської Федерації Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї;
- 9 листопада 1995 р. – Україна стала 37- м членом Ради Європи;
- травень 1997 р. - Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією;
- липень 1997 р. - підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору.
- травень 2002 р. – заява України про бажання вступити до НАТО;
- лютий 2003 р. -  президенти Росії, України, Казахстану та Білорусії підписали заяву «Про новий етап економічної інтеграції та про початок переговорного процесу щодо формування Єдиного економічного простору і створення єдиної регуляційної міждержавної комісії з торгівлі і тарифів»;
-22 листопада – 3 грудня 2004 р. – Помаранчева революція;
- грудень 2004 р. – обрання  В. Ющенка Президентом України.

Завдання
1. Опрацювати  & 24
2. Скласти речення із вказаними поняттями і записати їх у зошит : Європейський Союз, євроінтеграція, Єдиний економічний простір (ЄЕП), «тузлинська криза», Помаранчева революція, парламентсько-президентська республіка.
3. Підтвердіть фактами або спростуйте слушність твердження.
Вибух народного гніву у 2004 р. в масштабах, які дивували весь світ, був викликаний не так неочікуваними результатами президентських виборів, як глибоким незадоволенням народу своїм становищем.
4. Результати роботи відправити до 12.04.2020 р. на електронну адресу вчителя zhuchok36@gmail.com

Роботи, що будуть надіслані пізніше, не оцінюються.


06.04.2020
Тема : Демографічна ситуація в Україні  (1991-2004 рр.)
1. Демографічні зміни.
2. Етносоціальна структура суспільства.
3. Протидія сепаратизму.
4. Повернення кримських татар на історичну Батьківщину.


Завдання
1. Опрацювати презентацію.
2. Скласти короткий конспект уроку та виписати в зошити основні терміни : демографічна криза , сепаратизм , репатріація, Меджліс.


03.04.2020
Тема : Розвиток ринкової економіки.


Завдання :
1. Переглянути відео- презентацію
2.  Пройти тестування, яке розміщено у відео, записавши результати у зошити за форматом : № запитання та прописана повна відповідь.

4. Результати тесту та конспект  попереднього уроку надіслати на електронну адресу вчителя до 05.04.2020.

 02.04.2020 р.

Тема: Формування ринкової економіки в 1991 -2004 рр.
Завдання :
1. Прослухати лекцію за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=AFVpV5rjl8U
2. Виписати в зошити основні терміни : інфляція, спекуляція, бартер, гіперінфляція, девальвація, емісія, приватизація, економічна криза.

3. Скласти короткий конспект лекції.

30.03.2020 р.


Тема : Суспільно-політичне життя. Формування багатопартійної системи в незалежній Україні.
Завдання
1. Переглянути матеріали до уроку за посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=zAPTJ04hhmE&list=PLwoQuBQSt2ivci6K9QNo2Kg2mWd3aWyhU&index=48
2. В зошит записати тему уроку і скласти короткий конспект
3. Письмово дати відповідь на одне із запитань :
 - Якби вам довелося жити у період формування багатопартійності, яку б партію ви підтримали? Чому?
- Народний Рух України став першою із демократичних партій в Україні. Чому ж на виборах до парламенту цій партії не вдалося отримати велику кількість депутатських мандатів?
4. Результати роботи відправити до 03.04.2020 р. на електронну адресу вчителя zhuchok36@gmail.com



16.03.2020

Відкритий урок з історії України 

Щоб переглянути відеоурок зайдіть за посиланням.


https://www.youtube.com/watch?v=mvEsEva1V3Y&fbclid=IwAR3ciOwerTtoNRmTUakG7Io_xkFu9tNnCoHP6RpWblJwWTEGwUNDxLcS64I

Уроки з історії України

Щоб переглянути відкриті уроки, перейдіть за посиланням 

https://www.facebook.com/pg/kyivtv/videos/?ref=page_internal

Завдання з історії на період карантину       Учитель Певень Т.В.
З 25.05.по 29.05
11Б -25.05.20р.
Тема : Суспільно-політичне і соціально-економічне становище України в умовах «гібридної війни». Релігійне життя.
  Завдання:
1.           Опрацювати параграф
2.           Опрацювати матеріал до уроку.
3.           Готуємось до уроку узагальнення з теми «Творення  сучасної України»
Матеріали до уроку
- Березень 2014 р. - підписання в Брюсселі Президентом  П. Порошенком політичної частини Угоди про асоціацію з Євросоюзом. У червні підписано її економічні розділи
- Жовтень 2014 р. - ухвалення пакета антикорупційних законів
- Квітень 2015 р. - ухвалення законів про декомунізацію
- Червень 2017 р.- запровадження безвізового режиму між Україною
та Євросоюзом
- 5 січня 2019 р. - підписання Вселенським патріархом Варфоломієм Томосу про автокефалію Православної церкви України
- 15 грудня 2018 р.  - об’єднавчий  собор українських православних церков. Створення єдиної помісної церкви – Православної церкви України
Поняття :
- Томос – офіційний документ, який надають новій автокефальній Церкві. У ньому визнається її право бути незалежною і самостійною в управлінні
- Декомунізація – система заходів, теоретична і практична діяльність, спрямовані на звільнення від впливу та наслідків комуністичної ідеології в усіх сферах життя країни та суспільства після падіння владущих комуністичних режимів.
- Безвіз - статус, що дозволяє громадянам України вільно перетинати міждержавні кордони країн Європейського Союзу без попереднього звернення до посольства для отримання дозволу, починаючи з 11 червня 2017 року.

Урок узагальнення з теми «Творення  сучасної України»
11Б-29.05
Завдання:
Повторити теми:
Міжнародні відносини України. Помаранчева революція.
Суспільно-політичне життя України 2005-2013 рр.
Революція Гідності 2013–2014 рр.
Збройна агресія Російської Федерації проти України.
Суспільно-політичне і соціально-економічне становище України в умовах «гібридної війни». Релігійне життя.

З 18.05 по 22.05.20р.
11 Б -18.05.20р.
Тема : Революція Гідності 2013–2014 рр.
  Завдання:
1.           Опрацювати матеріал до уроку.
2.           Скласти короткий конспект.
3.           Готуємось до ZOOM-конференції (усне опитування)
4.           Результати роботи НЕ ВІДПРАВЛЯЄМО. Готуємось до підсумкового тесту з теми «Україна у період незалежності»-21.05.20 р.
Матеріал до уроку:
21 листопада 2013 р. - виступ протестувальників у Києві із закликами не відмовлятися від євроінтеграційного курсу – початок Євромайдану.
30 листопада 2013 р. - перший силовий розгін «Беркутом» мирних
протестувальників Євромайдану, побиття студентів.
8 грудня 2013 р. - «Марш мільйона» – найчисельніше віче на Майдані
Незалежності у Києві .
16 січня 2014 р. - ухвалення пропрезидентською більшістю Верховної Ради
законів, які обмежували громадянські права («диктаторські закони»)
18–20 лютого 2014 р. - штурм («зачистка») Майдану силовиками
22 лютого 2014 р. - ухвалення Верховною Радою України постанови «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України».
20 лютого 2014 р. - «Кривавий четвер» – трагічна загибель десятків протестувальників у Києві.
25 травня 2014 р. - Позачергові вибори. Обрання П. Порошенка Президентом України.


11Б-22.05.20р.
Тема: Збройна агресія Російської Федерації проти України.
Завдання:
1.    Опрацювати матеріал підручника
2.    Опрацювати матеріал до уроку.
3.    Скласти конспект.
Матеріали до уроку:
- 20 лютого – 14 березня 2014 р. - окупація Криму РФ.
- квітень 2014 р.- захоплення терористами Донецька та Луганська. Встановлення ними контролю над значною частиною Донбасу
- 14 квітня 2014 р. - початок антитерористичної операції (АТО)
-  червень - липень 2014 р.- звільнення Маріуполя, Слов’янська,
Краматорська, Костянтинівки.
- серпень 2014 р. - бої за Іловайськ. Іловайський котел.
- 5 вересня 2014 р.  - підписання в Мінську представниками ОБСЄ, України та РФ угоди про тимчасове перемир’я у війні на Сході України.
- 26 травня 2014 р. – 22 січня 2015 р. Оборона Донецького аеропорту.
- 11 лютого 2015 р. - переговори «нормандської четвірки» в Мінську
щодо деескалації збройного конфлікту на Сході України.

Поняття: «гібридна війна», «зелені чоловічки», «нормандська четвірка», антитерористична операція, Операція об’єднаних сил, добровольчі батальйони, Іловайськ. Кіборги, «особливий статус», ОБСЄ, «режим тиші»,  Мінські домовленності.



з 12.05 по 15.05.20р.
11Б-15.05.20 р.
Тема Президентські вибори 2004р. Помаранчева революція.
  Завдання:
1.           Опрацювати матеріал до уроку.
2.           Скласти короткий конспект.
3.           Готуємось до ZOOM-конференції https://us04web.zoom.us/j/73933975769?pwd=NUtuOEFvWDB1NE0relRoQ1VoOHE5dz09 (усне опитування)
4.           Результати роботи НЕ ВІДПРАВЛЯЄМО. Готуємось до підсумкового тесту з теми «Україна у період незалежності»-21.05.20 р.
Матеріал до уроку
5 грудня 1991 р. – Заява ВРУ до парламентів і народів світу;
- 30 січня 1992 р. - Україна стала членом Конференції з безпеки та співробітництва в Європі (з 1995 р. – Організації з безпеки та співробітництва в Європі, скорочено ОБСЄ);
- липень 1992 р. – схвалення ВРУ основних напрямів зовнішньої політики України;
- грудень 1994 р. – підписання в Будапешті вищими керівниками України, США, Великої Британії та Російської Федерації Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї;
- 9 листопада 1995 р. – Україна стала 37- м членом Ради Європи;
- травень 1997 р. - Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією;
- липень 1997 р. - підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору.
- травень 2002 р. – заява України про бажання вступити до НАТО;
- лютий 2003 р. -  президенти Росії, України, Казахстану та Білорусії підписали заяву «Про новий етап економічної інтеграції та про початок переговорного процесу щодо формування Єдиного економічного простору і створення єдиної регуляційної міждержавної комісії з торгівлі і тарифів»;
-22 листопада – 3 грудня 2004 р. – Помаранчева революція;

- грудень 2004 р. – обрання  В. Ющенка Президентом України.

 З 04.05 по 08.05.2020 р.
11Г-08.05.20 р.
Тема: Державотворчі процеси в перші роки незалежності.
1.     Переглянути відеоурок за посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=3SPy1YrRVHs&list=PLFVSJgZgf7h-qJBQG9cs8SUSNKxKdqt0k&index=21&t=0s
2.     Опрацювати матеріал до уроку.
3.     Скласти короткий конспект.
4.  Готуємось до ZOOM-конференціїhttps://us04web.zoom.us/j/72653095266?pwd=bDNpekVLTDFGbS9MdkxwaU5sRXJhZz09 (усне опитування)
4.     Результати роботи НЕ ВІДПРАВЛЯЄМО. Готуємось до підсумкового тесту з теми «Україна у період  незалежності»
Матеріал до уроку:
З першого дня існування незалежної України зроблено практичні кроки щодо розбудови держави. 24 серпня 1991 р. Верховна Рада прийняла постанову «Про військові формування на Україні». Згідно з нею, усі війська, дислоковані на території України, підпорядковувалися Верховній Раді України. Було створено Міністерство оборони, його очолив К. Морозов. 20 вересня1991 р. створено Службу національної безпеки України (в 1992 р.реорганізована в Службу безпеки України (СБУ)). 25 серпня Президія Верховної Ради України ухвалила постанову «Про власність КПУ та КПРС на території України», що передбачала її націоналізацію. 8 жовтня1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про громадянство України». Від нині кожний, хто проживав на території України, написавши відповідну заяву, міг добровільно обрати собі громадянство. Подвійного громадянства не допускалося.
Пріоритетними напрямками державотворчого процесу після прийняття Акта незалежності було встановлення недоторканності кордонів, регламентування їх режиму, порядку охорони, перетину. 14 листопада 1991 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про державний кордон України». Відповідно до нього, державний кор­дон СРСР на території України, яка межувала з Польщею, Словач­чиною, Угорщиною і Румунією, ставав державним кордоном Украї­ни. Адміністративний кордон з союзними республіками - Білорусі­єю, Молдавією і Росією - ставав державним кордоном України.
Відповідно до Закону України «Про Збройні Сили України», 6 грудня 1991 р. більшість військових на території України доброві­льно склали присягу на вірність українському народу. Решта отримала можливість перейти на службу до будь-якої іншої армії або звільнитись у запас. Однією зі складних проблем залишалося змен­шення чисельності української армії, яка на момент проголошення незалежності налічувала до 700 тис. військовиків. Тоді ж постала проблема Чорноморського флоту. Частина його особовою складу з відповідною матеріальною базою перейшла на службу до російсько­го Чорноморського флоту.
Символіка незалежної України. Важливим атрибутом самостійної держави є її символіка. Майже 5 місяців у Верховній Раді і за її стінами точилися гострі по­літичні дискусії з приводу утвердження Гімну України. 22 січня 1992 р. прийнято компромісне рішення - визнавалась музична реда­кція гімну «Ще не вмерла Україна», автором якої був композитор М. Вербицький. Питання про текст залишили відкритим. 28 січня 1992 р., на початку робоги чергової сесії Верховної Ради, синьо- жовтий прапор затверджений як Державний прапор України. 19 лютого парламент затвердив тризуб як малий Герб України. 26 червня 1992 р. затверджено Положення про паспорт громадянина України. З введенням в обіг купонів, які з 10 січня 1992 р. тимчасово виконували роль грошової одиниці, та встановленням дипломатич­них відносин з іншими державами Україна на початку 1992 р. мала основні атрибути самостійної держави.
Державотворчі процеси в Україні відбувались досить супереч­ливо. Незважаючи на розподіл функцій усіх гілок влади, на практиці вони діяли неефективно, часто законодавчі акти суперечили один одному. Вищі органи державної влади слабо володіли соціально-економічною ситуацією, яка погіршувалася і спричиняла подальше зниження життєвого рівня основної маси населення. Невизначеність повноважень між Президентом та Верховною Радою призводила до політичного протистояння та негативно позначалась на процесі реформ. В березні 1992 р., з подання Л. Кравчука Верхвона Рада прийняла закон про представників Президента на місцях. Саме представники Президента на місцях ставали найвищими посадовими особами виконавчої влади. Це призвело до загострення відносин між ними та головами обласних та районних рад. Невизначеність у відносинах спостерігалась і на найвищому рівні, зокрема між Президентом та Кабінетом міністрів України.
"Партія влади". Основна частина компартійно-радяснької  номенклатури після розпаду СРСР та заборони КПРС утворила так звану "партію влади". Оскільки ці люди продовжували залишатись при владі, змінивши лише партійний квиток. Вони контролювали і навіть певною мірою спрямовували суспільно-політичні процеси в Україні. Колишні радянські функціонери не мали справжніх конкурентів, націонал-демократам бракувало досвіду політичної боротьби, в середині них назрівав розкол. Це не могло не позначитись на утвердженні незалежності України, адже при владі фактично залишались ті самі люди, які керували УРСР.
Загострення політичного протистояння та політичної кризи в Україні призвели до позачергових виборів до Верховної Ради України та Президента України. Результати другого туру виборів 10 липня 1994 р.  були такими за Л. Кучму про­голосувало 52 %, за Л. Кравчука - 45 %. У західних областях аб­солютну більшість голосів виборців здобув Л. Кравчук (у Терно­пільській області - 89,7%), у південно-східних - перевагу мав Л. Кучма. У другому турі виборів Л. Кучму підтримали ліві партії України.
Соціально-економічний розвиток. Після здобуття незалежності України економічна криза посилилась. Це було зумовлено тим, що промисловість УРСР була спрямована на випуск продукції, прямо або опосередковано пов'язаної з військово-промисловим комплексом. Екстенсивний характер розвитку промисловості почав давати збої, ще в період "застою". Промисловість України була включена в єдиний загальносоюзний народогосподарський комплекс, вихід України з СРСР призвів до розриву економічних зв'язків. Переорієнтація української продукції на Захід через її низьку якість, була неможливою. Важливу роль відіграла недосвідченність української управлінської еліти, яка вміла лише виконувати вказівки. Становлення незалежнсоті України означало крах командної економіки, але до ринковою було ще дуже далеко. Зростання цін на енергоносії призвело до інфляції та зубожіння українського наелення.
Конституційний процес. Для уникнення політичних криз та конфліктів необхідно було активізувати роботу по підготовці Конституції України. У червні 1995 р. між Верховною Радою України та Президентом України підписаний Конституційний договір «Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самовря­дування в Україні на період до прийняття Конституції України». Йо­го підписали О. Мороз і Л. Кучма. У червні 1996 р. закінчувався річний термін дії Конституційної угоди. 26 червня Президент JI. Кучма підписав Указ «Про винесення на референдум проекту Конституції України». Референдум призна­чено на 25 вересня 1996 р. Цей крок Президента ще більше загост­рив політичну обстановку. У кінцевому рахунку все ж таки між Вер­ховною Радою і Президентом досягнуто компромісу: була створена комісія з доопрацювання проекту Конституції. 28 червня 1996 р., після надзвичайно гострого обговореним, у Верховній Раді за Конституцію України подано 305 голосів народних депутатів. Нова конституція України була прийнята. Президент Л. Кучма отримав майже всі повноваження, яких він вимагав від Верховної Ради.  Основний закон значно розширив повноваження президента аж до прямого управління урядом і видання "економічних" указів, що мають силу закону, та урізав  повноваження Верховної Ради. Україна стала президентсько-парламентською республікою.

11Г-04.05.20 р.
Тема: «Проголошення незалежності України»
Завдання:
1.             Переглянути відеоурок за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=MqbM87jnbgI&list=PLFVSJgZgf7h-qJBQG9cs8SUSNKxKdqt0k&index=17&t=0s
2.           Опрацювати матеріал до уроку.
3.           Скласти короткий конспект.
4.           Готуємось до ZOOM-конференції https://us04web.zoom.us/u/foatTMvsO
5.           Результати роботи НЕ ВІДПРАВЛЯЄМО. Готуємось до підсумкового тесту з теми «Україна у період  незалежності»

Матеріал до уроку:
   Незважаючи на прийняття 16 липня 1990 р. Декларації про державний суверенітет, Україна продовжувала залишатися в складі СРСР, хоча з цього часу діяла самостійніше, сміливіше, менше озираючись на Москву. Упродовж короткого часу (з літа 1990 по літо 1991 ) ВР УРСР ухвалила низку законів і постанов із важливих проблем економічної політики, державотворчого життя: закон «Про економічну самостійність», «Про заснування посади Президента УРСР», «Про вибори Президента УРСР» та інші.
 Позачергова сесія ВРУ 24 серпня 1991 р. прийняла важливий документ – Акт проголошення незалежності України.
Тим самим було покладено край юридичному існуванню УРСР. На карті світу з’явилась нова суверенна держава – Україна.  В атмосфері національного піднесення 4 вересня 1991 р. було прийнято історичне рішення про підняття над будинком ВР України національного синьо-жовтого прапора, який 28 січня 1992 р. був затверджений як Державний Прапор України.
  Однак, згідно з чинним на той час законодавством, питання про реалізацію права народу України на самовизначення виходило за межі компетенції ВР УРСР і мало вирішуватись виключно всеукраїнським референдумом Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. на підтвердження Акта проголошення незалежності України  не залишив жодних сумнівів – 90% громадян України, що брали участь у референдумі відповіли «Так, підтверджую». Результати голосування ознаменували повноправне входження України до світового співтовариства вільних держав. Почалась хвиля дипломатичного визнання України як незалежної держави.
1 грудня 1991 р. жителі України обирали першого Президента своєї самостійної держави. До виборчого бюлетеня було включено 6 кандидатів – В.Гриньов, Л.Кравчук, Л.Лук’яненко, Л.Табурянський, В. Чорновіл, І.Юхновський.
Уже в першому турі виборів, набравши 61,6% голосів, переміг Голова ВРУ Леонід Кравчук (1991-1994).
8 грудня 1991 р. у Біловезькій Пущі, неподалік від Мінська, президенти України, Росії, Білорусії констатували, що вихід республік зі складу СРСР став реальним фактом і що СРСР припиняє своє існування. Вони підписали угоду про створення СНД – Співдружності Незалежних Держав. Україна увійшла до складу СНД на правах асоційованого члена.
Причини розпаду СРСР:
·        унітарний характер СРСР, що обмежував права союзних республік, хоча за Конституцією СРСР – федерація:
·        недоліки і помилки національної політики:
·        нездатність союзного керівництва подолати економічну кризу:
·        процес демократизації і гласності сприяв зростанню національної свідомості й активізації національно-визвольних рухів:
·        ослаблення в процесі перебудови ролі союзного центру і КПРС:
·        ідеологічна криза КПРС:
·        втрата авторитету влади.



З 27.04 по 01.05.2020 р.
11Г-27.04.20р.
Урок узагальнення з теми «Україна у період перебудови»
1.    Повторити матеріал теми.
2.    Взяти участь у ZOOM-конференції.
       3. Пройти онлайн тестування
З 21.04 по 24.04.2020 р.
11 Б-24.04.2020 р.
Тема «Особливості розвитку української культури в період «Перебудови»
1.           Переглянути відеоурок за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=-LEmaGMPDuY&list=PLFVSJgZgf7h-qJBQG9cs8SUSNKxKdqt0k&index=6&t=0s
2.           Опрацювати матеріал до уроку.
3.           Скласти короткий конспект.
4.           Результати роботи НЕ ВІДПРАВЛЯЄМО. Готуємось до підсумкового тесту з теми «Україна у період перебудови»










      з 13.04 по 17.04 2020 р.     
13.04.20р.-11 Б

Тема: Соціально-економічне становище періоду «Перебудови». Чорнобильська катастрофа.

1.     Переглянути відеоурок за посиланням. https://www.youtube.com/watch?v=BatTPGKohBk&list=PLFVSJgZgf7h-qJBQG9cs8SUSNKxKdqt0k&index=4 
2.     Скласти короткий конспект.

3.     Відправити на електронну пошту вчителя tatpeven@gmail.com до 15.04.2020 р.
Матеріал до уроку

Поняття: перебудова, «прискорення», демократизація, «гласність», Чорнобильська катастрофа.
Дати: 1985-1991рр.- період «перебудови»,
26 квітня 1996 р.- Чорнобильська катастрофа.
     Стан економіки України визначався характером економічних відносин та економічною політикою КПРС. У середині 1980-х років економіка України як складова економіки СРСР перебувала в кризовому стані. Соціалістична система господарювання, яка в основному склалася ще в довоєнний період, була неефективною. Для економіки УРСР був характерний структурний дисбаланс. На стан економіки негативно вплинули також зовнішні чинники: падіння цін на нафту та природний газ на міжнародному ринку, виснажлива гонка озброєнь, війна в Афганістані. Значні кошти витрачалися на підтримку «братніх» партій і політичних режимів в інших державах.
    На початку «перебудови» стало зрозуміло, що командно-адміністративні заходи не дають бажаних результатів. Поступово приходило розуміння, що необхідно задіяти людський потенціал, створити умови для вияву приватної ініціативи. З цією метою був прийнятий закон «Про індивідуальну трудову діяльність громадян СРСР» (листопад 1986 p.), за яким дозволялася індивідуальна трудова діяльність у сфері кустарно-ремісничих промислів, побутового обслуговування населення та інші її види з використанням особистої праці громадян. Індивідуальна трудова діяльність з використанням найманої праці не дозволялася.
       Курс на модернізацію соціалістичної економіки був проголошений на пленумі ЦК КПРС у червні 1987 p., який розглядав питання докорінної перебудови управління економікою. Пропонувалося перейти від адміністративних методів господарювання до нового господарського механізму. Планувалося перетворити частину державних підприємств па орендні, кооперативні, акціонерні, приватні та змішані, а замість централізованого управління впровадити ринкові механізми.
     У 1987 р. був прийнятий закон «Про державне підприємство (об'єднання)», який передбачав самостійність промислових підприємств. Було запроваджено державне приймання готової продукції. Так намагалися поліпшити якість продукції адміністративними методами.
      Ще однією спробою реформування економіки стало прийняття в 1988 р. закону «Про кооперацію в СРСР», який пов’язував перспективи економічного розвитку з будівництвом соціалізму. Передбачалася трансформація колгоспів у великі кооперативні господарства, розвиток оренди та підряду. Цей закон сприяв розвитку приватного підприємництва в СРСР.
      У роки перебудови структура економіки УРСР не змінилася. Як і раніше, значну частку в ній займав військово-промисловий комплекс. В Україні діяла третина оборонних підприємств СРСР, на яких працювали 30 % інженерно-технічних працівників УРСР. Провідна роль у структурі промислового виробництва належала важкій промисловості: чорній металургії, машинобудуванню, металообробці.. За виробництвом сталі та чавуну на одну особу УРСР посідала одне з провідних місць у світі. У другій половині 1980-х років в УРСР відбувся спад виробництва чавуну та сталі. Подорожчання видобування вугілля, залізної руди, марганцю, які доводилося добувати з більшої глибини, спричинило зростання собівартості продукції металургії та машинобудування. Важливою складовою господарського комплексу було суднобудування. В Україні будувалося 30 % суден СРСР, які мали передусім військове призначення. Повільно розвивалося точне машинобудування, у тому числі робототехніка. Керівництво УРСР не надавало належного значення розвитку електроніки, що мала провідне значення для науково-технічного прогресу та впровадження високих технологій. У цій галузі Україна відставала від розвинутих країн світу.


 17.04.20 р.-11Б
Тема: «Зрушення у політичному житті України. Розгортання страйкового руху.»
1.Переглянути відеоурок за посиланням.https://www.youtube.com/watch?v=KMb_arFNPSg&list=PLFVSJgZgf7h-qJBQG9cs8SUSNKxKdqt0k&index=11.
2. Опрацювати матеріал до уроку.
3. Скласти короткий конспект.
4.Відправити на електронну пошту вчителя tatpeven@gmail.com до 18.04.2020 р.
Матеріал до уроку:
        Помітний вплив на політичне життя в Україні мала XIX Всесоюзна партійна конференція, яка відбулась у червні 1988 р. Вона ухвалила резолюції: «Про демократизацію радянського суспільства і реформу політичної системи», «Про боротьбу з бюрократизмом», «Про міжнаціональні відносини», «Про гласність» і «Про правову реформу». Конференція започаткувала політичні реформи в СРСР. Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов та його однодумці вважали, що політична реформа відкриє простір самоврядуванню суспільства, сприятиме розвитку ініціативи громадян. Згодом Верховна Рада СРСР ухвалила закони, за якими вищим законодавчим органом влади в СРСР став з’їзд народних депутатів. Був змінений порядок проведення виборів. На одне місце могли балотуватися кілька кандидатів. Керівники комуністичної партії розуміли, що в умовах порівняно вільних виборів народними депутатами можуть бути обрані представники опозиції. Партія сприймала це як загрозу своїй владі. Тому третина місць призначалася дія членів КПРС і підконтрольних їй громадських організацій. Висунення кандидатів відбувалося на зборах трудових колективів і громадських організацій. Національно-демократичні організації та рухи намагалися використати виборчу кампанію для активізації громадсько-політичного життя. Під час агітації за своїх кандидатів вони обстоювали ідею суверенності України, прав і свобод людини. Виборці, які раніше слухняно голосували за вказівкою комуністичної партії, висловлювали власну позицію. Так, відмова зареєструвати депутатом письменника І. Драча викликала акції протесту львів’ян.
         Вибори народних депутатів СРСР відбулися 26 березня 1989 р. Це були перші порівняно вільні вибори в СРСР, які свідчили про початок реальних змін у політичній системі. Комуністична партія здобула на них більшість. Були обрані також представники демократичних сил, які утворили опозиційну до діючої влади Міжрегіональну депутатську групу (МДГ). Народні депутати СРСР від України, які входили до складу МДГ, організували Республіканський депутатський клуб. До нього ввійшли Ю. Щербак, В. Яворівський, В. Грищук та інші депутати. Вони виступали за скасування ст. 6 Конституції СРСР про керівну роль КПРС, упровадження в економіку України різних форм власності, укладення нового союзного договору, який передбачав створення «справді добровільного союзу суверенних держав». Члени Республіканського депутатського клубу підготували резолюцію «Про голод 1932-1933 pp.», у якій вимагали дати політичну та правову оцінку загибелі мільйонів людей в Україні, на Кубані, Дону, у Казахстані. Вони запропонували створити комісію з’їзду народних депутатів СРСР для з’ясування справжніх причин і наслідків масового голоду, однак ця пропозиція не була підтримана.
         У вересні 1989 р. пленум ЦК компартії України, який відбувався за участю М. Горбачова, звільнив В. Щербицького від обов’язків першого секретаря. ЦК КПУ. Першим секретарем ЦК КПУ було обрано В. Івашка, якого влітку 1990 р. замінив С. Гуренко.
   
  Страйк шахтарів.
       Яскравою сторінкою в історії України в період «перебудови» став страйк шахтарів улітку 1989 p., який пов’язували з економічними та соціальними труднощами. Шахти не реконструювалися багато років, високими були частка ручної праці та смертність від нещасних випадків. Робочий день шахтарів часто перевищував тривалість, установлену законом. Не вистачало вагонів для перевезення вугілля, лісоматеріалів для виготовлення кріплень. Страйк шахтарів розпочався 15  липня 1989 р. на шахті «Ясинуватська-Глибока(м. Макіївка, Донецька обл.). Був створений страйковий комітет, який звернувся до міністра вугільної промисловості СРСР з економічними вимогами. Через кілька днів до них приєдналися гірники інших шахт. Загалом у Донецькій області страйкували понад 50 % працівників шахт. До них долучилися шахтарі Ворошиловградської області.
        У м. Дзержинську на мітингу лунала критика на адресу центрального та місцевого керівництва. У м. Павлограді Дніпропетровської області шахтарі відмовилися спускатись у забій. Одночасно з економічними вимогами (підвищення заробітної плати та поліпшення умов прані) лунали й політичні гасла, висловлювалася недовіра лідерам офіційних профспілок і директорам шахт. 22 липня була підписана угода між шахтарями та урядом СРСР, у якій він обіцяв виконати вимоги страйкарів. Делегація шахтарів прибула до м. Москви, де отримала гарантії щодо виконання своїх вимог.

 з 06.04 по 10.04 2020 р.

11 Б клас
10.04.2020р. Тема: Початок періоду «Перебудови». 
1.     Переглянути відеоурок за посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=xhcbncB2whM&list=PLFVSJgZgf7h-qJBQG9cs8SUSNKxKdqt0k&index=11&t=655s
2.     Скласти короткий конспект
3.     Відправити на електронну пошту вчителя tatpeven@gmail.comдо 12.04.2020р.






Урок з історії України від 06.04.2020р., понеділок
Готуємось до ЗНО
Тема: Тестові завдання « Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960-поч.1980-хрр)
І. Тестові завдання на встановлення  правильності або неправильності тверджень
1. У 1967р. відбулися дві помітні події в історії українського національного руху. В’ячеслав Чорновіл уклав збірник «Лихо з розуму” про долю українських політв’язнів, а також пройшла резонансна демонстрація шанувальників творчості Тараса Шевченка у Києві.
А.Так.            Б.Ні.
2. Упродовж 20-го ст..було прийнято чотири Конституції радянської України: перша Конституція УСРР ухвалена 10 березня 1919р., друга – 15 травня 1929р., третя Конституція УРСР – затверджена 30 січня 1937р., четверта – рівно через 40 років – 30 січня 1977р.
А. Так.          Б.Ні.
3. 9 листопада 1976р. утворена найбільша правозахисна організація в УРСР – Українська громадська група сприяння  виконанню Гельсинських угод, котру очолив письменник, журналіст і громадський діяч В’ячеслав Чорновіл.
А. Так.          Б.Ні.
4. Послідовними борцями за права віруючих в СРСР були представники релігійного дисидентства: легалізації УГКЦ активно добивався Йосип Тереля, а також невтомним захисником прав православних віруючих став Василь Романюк.
А. Так.           Б. Ні.
5. В історії України після хрущовське двадцятиліття називається періодом «застою», що уособлювався з іменем Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва і характеризувався поверненням до тоталітаризму  та зародженням системної кризи, що охопила всі сфери суспільного життя.
А. Так.             Б. Ні.
6. У червні 1983р. Міністерство освіти УРСР направило на місця постанову під назвою «Про додаткові заходи по вдосконаленню вивчення російської мови в освітніх школах і педагогічних навчальних закладах Української РСР», яка передбачала можливість вибору  учнями  або їх батьками  мови навчання і припинила процес русифікації української освіти.
А. Так.             Б. Ні.
7. Упродовж 1965 – 1980рр. в Україні було побудовано 5,6 млн. квартир, з’явилися нові міста та житлові мікрорайони, серед яких у Дніпропетровську – Русанівський, Теремки, Нивки, Оболонь, Виноградарський.
А.Так.               Б. Ні.
8. У 1982р. з нагоди святкування  1500 – річчя Києва українська столиця збагатилася багатьма архітектурно – меморіальними спорудами , серед яких  - обеліск на площі Перемоги; пам’ятний знак, що зображав засновників міста , братів Кия, Щека, Хорива та їхню сестру Либідь; сучасний «український дім» біля теперішньої Європейської площі.
А. Так.              Б Ні.
9. До затвердження 20 квітня 1978 року Конституції УРСР вперше в конституційній практиці було внесено положення , згідно з яким КПРС є «керівною і спрямовуючою силою суспільства, ядром її політичної систем», а стаття 69 взагалі забороняла Українській РСР вільний вихід зі складу Радянського Союзу.
А. Так.              Б.Ні.
10. Друга половина 60-70-х рр.. 20-го ст.. стала періодом формування  українського поетичного кіно, що його основу склали випущені в цей час художні фільми «Камінний хрест» (режисер Леонід Осика), «Криниця для спраглих» (режисер Юрій Іллєнко), «Білий птах з чорною ознакою» і «Вавилон 20» (режисер Іван Миколайчук), «Тіні забутих предків» (режисер Сергій Параджанов).
А. Так.           Б. Ні.
II. Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді.
1. Позначте подію, що відбулася найпізніше.
      А. започаткування випуску “самвидавського” журналу «Український вісник»;
      Б. усунення Петра Шелеста з посади Першого секретаря ЦК КПУ;
      В. вихід у світ праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»;
      Г. запровадження в Україні загальносоюзної Продовольчої програми.
2. Позначте дату події, котрої стосується уривок із документа: «Своїм головним завданням група вважає ознайомлення урядів країн – учасниць і світової громадськості з фактами порушення на терені України Загальної Декларації прав людини та гуманітарних статей, прийнятих Гельсинською нарадою».
А.22 травня 1967р.;  Б. 9 листопада 1976р.; В. 7 жовтня 1977р. ; Г. 20 квітня 1978р.;
Д. 9 вересня 1982р.;
3. Позначте ім’я та прізвище особи, що її стосується цей опис: «Літератор, громадсько – політичний діяч. У 1947 – 1950-х роках – редактор часопису «Дніпро». Автор поетичних збірок, романів, повістей («Вітер в обличчя», «Остання шабля»). Перший голова Української групи сприяння виконанню Гельсинських угод. В’язень мордовських таборів. Після реабілітації перебував у США, ФРН. У 1990р. повернувся в Україну”:
 А. Микола Руденко;     Б. Петро Григоренко;     В. Валентин Мороз;     Г. Михайло Брайчевський;   Д. Василь Стус;
4. Позначте опис, що містить факти із життєпису Сергія Параджанова:
А. Оперний співак, соліст Київського театру опери та балету; стажувався у Ла-Скала, виступав у  Метрополітен – опера (Нью – Йорк); виконавець  головних ролей в операх  С.Гулака – Артемовського,  М.Лисенка, П.Чайковського, Дж. Верді;
Б. Селекціонер – рослинник, член АН СРСР; вивів всесвітньовідомі сорти пшениці – миронівська та гібрид пшениці й жита - тритікале;  
В. Поет, правозахисник; за публікацію збірки «Зимові дерева» засуджений до 5 років ув’язнення, а пізніше – до 10 років таборів; помер у карцері; посмертно удостоєний Шевченківської премії;
Г. кінорежисер, художник, оператор філософсько – поетичних кінодрам, серед них «Тіні забутих предків»; автор сценаріїв  фільмів «Лебедине озеро. Зона», «Смужка нескошених диких  квітів»; упродовж 1973 – 1977рр. перебував у в’язниці; лауреат Шевченківської премії;
Д. скульптор, маляр, графік;  автор пам’яників Т. Шевченку, С.Васильківському, численних композицій, портретів Л.Курбаса, Н.Матвієнко, картин, пейзажів; лауреат Шевченківської премії;
   5. Позначте термін, запроваджений радянською ідеологією у 1967р., що означає смугу історичного розвитку СРСР між побудованим упродовж 1930-х років соціалізмом та майбутнім повним комунізмом.
А. «розвинутий соціалізм»;      Б. «розвинутий комунізм»;    В. «інтегральний націоналізм»;  Г. «прогресивний соціалізм»; Д. «демократичний комунізм».
6. Позначте логічний ланцюжок, що об’єднує поняття й терміни, що стосуються  історичного розвитку УРСР у період брежнєвського «застою».
         А. «воєнний комунізм», НЕП, українізація;
         Б. індустріалізація, колективізація, «розстріляне відродження»;
         В. «новий порядок!, рух Опору, геноцид;
         Г. десталінізація, раднаргосп, шістдесятники;
         Д. «золота п’ятирічка», Продовольча програма, правозахисний рух.
7. Позначте назву міста , що його стосується уривок зі статті , надрукованої в газеті «Известия»6 листопада 1975р.: «Электростанция – первенец атомной энергетики Украины.. Она уникальна по своей конструкции. Мощность только одного блока будет равна одному миллиону киловатт. Строительство ведется скоростными методами. Рядом со стройкой вырос современный благоустроенный город».
А. Запоріжжя;  Б. Хмельницький;  В. Енергодар;    Г. Кузнецовськ;   Д. Чорнобиль;
8. Позначте назву міста, де у 1978р. на знак протесту проти колоніального статусу України в складі СРСР та політики її русифікації, здійснив акт самоспалення Олекса Гірник:
 А. Київ;     Б. Івано – Франківськ;   В. Канів;     Г. Тернопіль;     Д. Москва;
9. Позначте назву документа, звідки взято цей уривок: «Громадяни УРСР є рівними перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового статусу, расової і національної незалежності, статі. Мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин…»
        А. Конституція СРСР;    Б. Конституція УРСР;   В. Декларація  Української громадської групи сприяння  виконанню Гельсинських угод;      Г. Постанова  колегії Міністерства освіти УРСР «Про додаткові заходи по вдосконаленню вивчення російської мови в освітніх школах і педагогічних навчальних закладах Української РСР».
10. Позначте назву одного із найвідоміших творів Ліни Костенко, що вийшов з друку в 1979р., однак лише через 8 років був удостоєний Шевченківської премії:
А. «Мальви»;   Б. «Маруся Чурай»; В. «Лебеді материнства»; Г. «Лихо з розуму»;     Д. «Дорога болю».
Домашнє завдання:  повторити питання з теми, що вивчалися протягом першого півріччя (за навчальною програмою); дати відповіді на питання письмово в робочих зошитах;   підготуватися до тестових завдань з цієї ж теми розгорнутого характеру (продовження).  
 з 30.03 по 05.04 2020 р.
30.03.20р.
ТЕМА: «ПЕРЕБУДОВА» В СРСР ТА УКРАЇНІ У 1985-1991 РОКАХ
Завдання
1. Переглянути матеріали до уроку за посиланням  https://www.youtube.com/watch?v=5Jv4G2WAhtE
2. В зошит записати тему уроку і скласти короткий конспект.
3. Результати роботи відправити до 03.04.2020 р. на електронну адресу вчителя tatpeven@gmail.com.

План уроку
1. Перебудова: причини і початок;
 2. Основні напрямки політики реформ М.Горбачова;
 3. Чорнобильська катастрофа та її напрямки;
 4. Політика "прискорення" та її наслідки для України;
5. Стан економіки;
6. Рівень життя населення
П е р е б у д о в а (рос. «перестройка») — теоретично-політична програма реформування командно-адміністративної, бюрократичної соціальної системи СРСР. Метою перебудови був перехід до демократичного соціалізму та ринкової економіки, що зумовлювалось низкою факторів.
 Перебудова мала охопити п’ять провідних сфер життєдіяльності суспільства: - ЕКОНОМІКУ – перехід від екстенсивних методів господарювання до інтенсивних;
- ВНУТРІШНЮ ПОЛІТИКУ – демократизація суспільного життя та забезпечення народовладдя;
- ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ – припинення "холодної війни" та побудова загальноєвропейського дому;
- СОЦІАЛЬНУ СФЕРУ – поліпшення матеріального та культурного добробуту населення;
- ІДЕОЛОГІЮ – ліквідація цензури, гласність, вільне виявлення думки громадян.
Основні напрями політики реформ М. Горбачова
1. Демократизація суспільства. Створення правової держави
 2. Гласність.
 3. Реабілітація незаконно засуджених і репресованих за роки радянської влади.
4. Утвердження багатопартійності.
5. Запровадження інституту президентства.
6. Підготовка нового союзного договору.
7. Політика нового мислення у зовнішніх відносинах.
8. Підтримка демократичних революцій у Східній Європі
І етап перебудови (квітень 1985 — січень 1987 р.) Визрівання політичного курсу перебудови. Трансформація радянського суспільства розпочалася як типова революція «згори». У квітні 1985 р. на Пленумі ЦК КПРС було проголошено курс на прискорення соціально-економічного розвитку країни. Перетворення на початковому етапі не були системними і стосувалися передусім економіки (наведення елементарного порядку, зміцнення трудової та технологічної дисципліни, підвищення відповідальності кадрів тощо). Характерні ознаки першого періоду 1. Джерелом реформаторських імпульсів є політичний центр держави. 2. Вичікувальна позиція апарату партійно-державних органів. 3. Визрівання потреби в політичних узагальненнях та чіткій програмі перебудови. 4. Консерватизм, інертність, зорієнтованість на політичний центр суспільної думки.
Особливості в Україні: • уповільнений темп розвитку; • порівняно низький рівень активності населення; 4 • тривале збереження при владі старої брежнєвської еліти; • відсутність відвертого насилля як засобу розв’язання внутрішніх проблем; перетворення Чорнобильської трагедії з екологічного чинника суспільного життя на потужний політичний.
II етап перебудови (січень 1987 — літо 1988 р.)
Кристалізація та усвідомлення основних завдань перебудови, формування та розширення
її соціальної бази. Поступово горбачовське керівництво збагнуло, що економічні реформи не будуть реалізовані без політичних реформ і зменшення соціального напруження в суспільстві.
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ Карткова і талонної системи
 В умовах тотального дефіциту широкого поширення набуло нормований розподіл по карткової системи (талони). З початком Перебудови, для жителів Москви, з метою відсікання іногородніх від дефіциту, була введена "картка москвича". Приклад норм за талонами: 0,5 кг вареної ковбаси на людину в місяць, 400 г бутербродного масла на людину в місяць, дві півлітрівки горілки на дорослу людину в місяць. Крім того за картками (талонами) продавалися цукор, чай, тютюнові вироби. У деяких регіонах майонез та кондитерські вироби. Асортимент промтоварів - від мила, прального порошку і сірників до калош ( Ташкент, 1991) і жіночої білизни ( Єлець, 1991). Назви талонів теж відрізнялися: від принизливо-прямолінійних "картка на хліб", "талон на картоплю", до дипломатично-обтічних - "Замовлення на покупку" ( Ирбит, 1992), "Запрошення на оформлення замовлення" ( Іркутськ, 1985), "Книжка молодят" (Ташкент), "візитна картка покупця" (Москва, 1991), "Лімітна картка" ( Нижній Новгород, 1991). Ну, а десь, і з турботою: "Алкоголь - ворог вашому здоров'ю" (талон на горілку, Курган, 1991)

Тема «Проголошення Декларації про державний суверенітет України»
        1. Прослухати відеолекцію, скласти конспект. https://www.youtube.com/watch?v=w2xie4tx7Yw
2 Відправити результати роботи. Перевіряю роботи 3-5 квітня 2020 року. Після закінчення терміну роботи не приймаються.












Відкритий урок з історії України для учнів 11 класу
16.03.2020

Зайдіть за посиланням.

https://www.youtube.com/watch?v=mvEsEva1V3Y&fbclid=IwAR3ciOwerTtoNRmTUakG7Io_xkFu9tNnCoHP6RpWblJwWTEGwUNDxLcS64I

Уроки з історії України

Щоб переглянути відкриті уроки, перейдіть за посиланням 

https://www.facebook.com/pg/kyivtv/videos/?ref=page_internal



Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)